Перші кроки до нової мене

Мирослава Гонтар


Base Install » Абітурієнт НаУОА » Перші кроки до нової мене

Найкращі вітання моїм улюбленим читачам ❤ ! Сподіваюся, ви здорові, у гарному настрої ? і, як завжди, готові дізнатися щось нове від першокурсниці, яка із величезним задовленням ділиться з вами своїм студентським життям.

Я вже вам повідомляла, що повертаюся в Острог на навчання. Попереду найскладніші тижні, недоспані ночі ? , хвилювання... Так, як ви вже здогадалися, розпочинається моя перша сесія. Чесно кажучи, стає все страшніше з кожним новим днем. Я завжди ставлюся до всього з відповідальністю, тому вже розпочала підготовку до першого екзамену з математики. Час летить настільки швидко, що іноді мені здається, що я нічого не встигаю ? . Особливо зараз, коли маю безліч справ, завдань і обов'язків. Відколи я стала студенткою, моє життя кардинально змінилося. Нові люди, нове місто, новий будинок, нові проблеми й труднощі... Якщо раніше за мене могли щось вирішувати, щось робити, чимось допомагати, то зараз мені доводиться справлятися з усім самостійно. Зізнаюся, що це не легко. Насамперед, якщо ти сором'язлива і несмілива людина. Знаєте, що мене найбільше радує? Я справді кайфую від того, що в університеті й поза його межами я не лише отримую знання, необхідні для майбутньої професйної діяльності, а й розвиваюся як особистість. Цікаві, унікальні люди, з нереальною енегією надихають мене змінюватися, вдосконалюватися і, незважаючи ні на що, не здаватися. Я намагаюся долати свої страхи, менше хвилюватися через дрібниці. Ще 3 місяці тому я б нізащо не пофарбувала волосся, не підстригла б його о 2:00, не пішла б в АТБ о 23:00 по йогурт. Тут, в Острозі, за такий короткий термін я навчилася ризикувати, не боятися показувати себе справжню, висловлювати свою думку, не приховувати емоції. Коли стала студенткою, остаточно переконалася, яке прекрасне життя. Я почала вірити в себе, що, на мою думку, найголовніше.

Сподіваюся, все буде добре. До того ж, наступний тиждень хоча й складний, але обіцяє незабутні враження. Ми з одногрупниками йдемо на екскурсію і я нарешті побачу легендарні підземелля. Обіцяю, що про все вам розповім наступного разу. Бережіть себе й тепліше одягайтеся! Але пам'ятайте:ніщо так не зігріває, як обійми близьких людей.

Додаю фотографії з прекрасними людьми, яких мені подарувала академія.