Анастасія Мороз
Не знаю чому так склалося, але в моїй групі, на спеціальності українська філологія, лише дівчата. Мабуть, усі хлопці вважають, що українські філологи та філологині можуть працювати лише вчителями мови та літератури в школах, хоча це зовсім не так.
До нас в групу мав потрапити один хлопець. Напевно, після того, як він дізнався, що в нас будуть тільки дівчата, йому здалось, що ця професія точно не чоловіча. Думаю, що йому навряд чи було б цікаво в нашому жіночому царстві. Тому не складно здогадатися, що він не залишився. Мабуть, злякався, що втратить голову від такої кількості краси в групі. Зпочатку, звісно, він намагався з нами спілкуватися, але потім чомусь втік (вийшов із чату, заявивши, що переходить на РГМ). Та все ж одного разу він завітав до нас на пару ( всі звичайно були дуже здивовані його побачити).
"Невже в нашій групі все таки буде хлопець?"- подумали. Але ця зустріч теж тривала недовго. Після неї його більше ніхто не бачив. Справді кумедно вийшло, але він досі є в списку нашої групи.
Ось такі справи, але не скажу, що нам нудно в нашому невеликочкому ( нас 16) дівочому колективі. Ми завжди маємо про що поговорити і є досить дружніми.
Сподіваюсь, вам сподобалась ця мініісторія з мого студентського життя.
Тож до зустрічі!
P.S: Наша дівоча компанія.
Абітурієнт