Зоряна Поперецька
Усім привіт! Повертаюся до вас і пишу новий пост. З останніх новин – сесію успішно склала, залишилось лише почекати рейтинги на стипендію, а снігу так і немає. Сьогодні розповідь буде виключно про мене, мої думки та переживання. Тож сідайте зручніше та читайте.
Оскільки 2020 рік наближається до кінця, хотілося б його трішки узагальнити та підвести підсумки. Саме цього року моє життя кардинально змінилось. Здавалося б, такий відносно не довгий період часу, але навіть за стільки можна повністю себе змінити. Я стала дорослішою, впевненішою в собі, нарешті почала вірити в себе, біля мене з’явилися люди, які завжди можуть підтримати. З власного досвіду можу сказати – це безцінне. Мабуть, як і більшість людей я писала собі новорічні цілі та обіцянки, але успішно їх не виконувала. Тому, я зрозуміла, що просто написана ціль на папері нічого не варта. Для її досягнення потрібен чіткий план, мотивація та велике бажання щось змінювати та робити. То ж мій світогляд також багато в чому змінився.
В глобальному аспекті 2020 став далеко не найкращий: пандемія, природні катаклізми(пожежі, повені, землетруси). Люди почали більше цінувати прогулянки на свіжому повітрі, живе спілкування, можливість просто вийти з дому у звичайний магазин по продукти. Але згодом всі пристосувались до масок, до такого режиму і ми повинні просто пережити це випробування. Вірус торкнувся і моєї сім’ї, для мене це був величезний урок, я переоцінила стосунки з рідними та ставлення до власного здоров’я.
Потім я вступила до Острозької академії, хоча спочатку навіть не планувала. І тут я усвідомила, все що в житті відбувається завжди на краще, ніколи не треба ні про що шкодувати та картати себе за те, що не зробили. Завжди є можливість все виправити та змінити.
Якщо життя приносить якісь випробування, то це не просто так, це ще один шанс вдосконалити себе, навчитися чомусь новому та стати кращим. Я вважаю, ніщо так не робить людину сильнішою як перешкоди на життєвому шляху.
Взагалі, ще можна було б довго писати про це, але моя розповідь закінчується. Сьогодні я подумала, що мені дуже не вистачає зворотного зв’язку від вас. Було би не погано, якби я могла бачити ваші коментарі чи думки з якогось приводу. Тому, якщо такої можливості немає, пишіть мені у соціальні мережі (покликання прикріплені біля фото) , просто поспілкуємось і я відповім на всі питання які вас цікавлять. До зустрічі у наступних постах!
Усім привіт! Повертаюся до вас і пишу новий пост. З останніх новин – сесію успішно склала, залишилось лише почекати рейтинги на стипендію, а снігу так і немає. Сьогодні розповідь буде виключно про мене, мої думки та переживання. Тож сідайте зручніше та читайте.
Оскільки 2020 рік наближається до кінця, хотілося б його трішки узагальнити та підвести підсумки. Саме цього року моє життя кардинально змінилось. Здавалося б, такий відносно не довгий період часу, але навіть за стільки можна повністю себе змінити. Я стала дорослішою, впевненішою в собі, нарешті почала вірити в себе, біля мене з’явилися люди, які завжди можуть підтримати. З власного досвіду можу сказати – це безцінне. Мабуть, як і більшість людей я писала собі новорічні цілі та обіцянки, але успішно їх не виконувала. Тому, я зрозуміла, що просто написана ціль на папері нічого не варта. Для її досягнення потрібен чіткий план, мотивація та велике бажання щось змінювати та робити. То ж мій світогляд також багато в чому змінився.
В глобальному аспекті 2020 став далеко не найкращий: пандемія, природні катаклізми(пожежі, повені, землетруси). Люди почали більше цінувати прогулянки на свіжому повітрі, живе спілкування, можливість просто вийти з дому у звичайний магазин по продукти. Але згодом всі пристосувались до масок, до такого режиму і ми повинні просто пережити це випробування. Вірус торкнувся і моєї сім’ї, для мене це був величезний урок, я переоцінила стосунки з рідними та ставлення до власного здоров’я.
Потім я вступила до Острозької академії, хоча спочатку навіть не планувала. І тут я усвідомила, все що в житті відбувається завжди на краще, ніколи не треба ні про що шкодувати та картати себе за те, що не зробили. Завжди є можливість все виправити та змінити.
Якщо життя приносить якісь випробування, то це не просто так, це ще один шанс вдосконалити себе, навчитися чомусь новому та стати кращим. Я вважаю, ніщо так не робить людину сильнішою як перешкоди на життєвому шляху.
Взагалі, ще можна було б довго писати про це, але моя розповідь закінчується. Сьогодні я подумала, що мені дуже не вистачає зворотного зв’язку від вас. Було би не погано, якби я могла бачити ваші коментарі чи думки з якогось приводу. Тому, якщо такої можливості немає, пишіть мені у соціальні мережі (покликання прикріплені біля фото) , просто поспілкуємось і я відповім на всі питання які вас цікавлять. До зустрічі у наступних постах!
Абітурієнт