Вікторія Дудко
Дистанційне навчання добігає кінця. Відверто цьому тішусь?.
Було важко. Може то просто програма починає ускладнюватись, або ж у мене проблеми з розподілом часу, встановленням пріоритетів. Кінець кінцем, причиною цього песимізму, природньо, є й навчання в суботу - повноцінний робочий день після насиченого тижня. А попереду ще стільки домашнього завдання?
Пригадую, рік тому на якомусь сайті прочитала: "Вівці панічно боялися вовка, але з'їв їх пастух».Пояснення: відношення до ЗНО абітурієнтів, які ще не знають, що таке сесія.
Я теж ще не знаю☺️ Та з висловом цим не погоджуюсь. Так, спочатку незвично, інформації багато. Але в університеті не настільки важко, як розповідають, - вивчаєш те, що тобі подобається, отримуєш якісну освіту, знаходиш друзів, розвиваєшся, пізнаєш, насолоджуєшся товариством дуже різних, але надзвичайно цікавих людей.
Утопійно?? Напевно. Але я лише на першому курсі, навчаюсь півтора місяця, два тижні з якого - дистанційно. На об'єктивність не претендую.
Я таки люблю Острог, академію, свою "Ж-11»…І радію, що вже завтра повертаюсь! Не знаю, чи надовго, щоправда.
Йду пакувати валізи. А ви відпочиньте.
Ну і не соромтесь: пишіть в інстаграм, телеграм, фейсбук(якщо хтось ним користується?)
Завжди готова відповісти❤️
Абітурієнт