Вікторія Дудко
Привіт, друзі!
Зараз знаходжуся просто посеред сесії, то трохи важко (добре, все не так легко-гарненько, як здавалося в першому семестрі). Дуже вже чекаю канікул. Літо не люблю, надто вже воно жарке для мене, але не можу дочекатись часу читання бажаних книг, улюблених стрічок, прогулянок лісом біля мого рідненького містечка.
А поки навчання. Треба зізнатись, в другому семестрі ти вже розумієш, що таке кредити і як до них ставитись, розслабляєшся, дозволяєш собі сачкувати інколи і більш критично осмисляєш користь матеріалу. Трохи приспускаються рожеві окуляри. Але я рада, чекала цього стану.
Я зовсім мало розповідаю про офлайнове навчання, бо сподіваюсь, що вам уже не треба буде його порівняння з дистанційним, але хтозна. В студмістечку, як і в усьому Острозі, зараз людно. А ще тепло. Спудейчики виходять на лавочки, сідають на травичку, п'ють чай і вчаться тут, на подвір'ї. Це так мені нагадує літні вечори раннього дитинства, коли допізна сиділи надворі, грали ігри, говорили. Зараз, щоправда, по-іншому, трохи більш по-дорослому. Може, тому що мама не кличе додому?
Я давненько вже перекочувала назовні. В кімнаті дуже тісно, особливо в таку чудесну пору. Але вчитись зараз дууже важко. Це, можливо, через те, що звикла: літо=канікули. Але тепер воно трішечки не так.
До речі, цікаво, чи читатиме хтось цей блог, ви ж знаходитесь зараз у вирі ЗНОшних подій!
Було б добре вам порадити щось... Друзі, просто чекайте результатів, збирайте документи і зважуйте пріоритети. Пріоритети - то суперважливо. Пишіть мені, допоможу з цим, бо я трохи розібралась минулого року. Батьки менше розуміли принцип, то довелось в останні 15 хвилин надіслати другу заявку на українську філологію, але знала, що вступлю на журналістику.
Але ви молодці, цей етап пройдено. Вірю, що він був продуктивним для вас!
І не втомлююсь говорити - чекаємо в Острозі)
Університетська бібліотека прекрасна і дуже мудра
Абітурієнт