Поворот на шляху

Всім привіт!

Мене звати Віка, вже 2 тижні навчаюсь на першому курсі спеціальності «Журналістика».
Дивовижно, ще рік тому з благоговійним трепетом чекала нового відео на ютуб-каналі академії, декілька разів на тиждень перевіряла оновлення в блогах першокурсників, тремтячими руками скролила інформацію про бали вступників-2019. Що ж, до сих пір звучить нереально, але тепер я й сама студентка Національного університету «Острозька академія» - ходжу на пари (в Новий корпус між іншим☺️), знайомлюсь з надзвичайними людьми, впиваюсь красою острозьких вулиць?.

Друзі, мати мрію страшно, та ще страшніше-загубити її чи навіть не дати зародитись. Минулої осені, в перервах підготовки до ЗНО, я уявляла це місце - простір неординарної молоді, яка любить свою державу,працює для її блага,молоді, готової щиро і віддано нести в маси великі ідеї та цінності.
Думки ці і зараз мотивують мене, наповнюючи життя і навчання високим невмирущим сенсом.

Два тижні тут були мега насиченими, багацько інформації залишилось за лаштунками. Слідкуйте за оновленнями, я привідкрию завісу студентського життя в, здавалося б, маленькому, провінційному і не надто бурхливому Острозі.
Лиш не судіть суворо, хочеться охопити кожну річ і відповісти на кожне питання, яке цікавило й мене ще рік тому. Отже, даруйте за неструктурованість та рандомність?

PS На наступних тижнях планую розказати, чому більше хотіла б навчатись в Старому корпусі, як проходить мій день та чому кожен новий ранок - сюрприз, а також як живеться в Острозі в умовах пандемії.