Далі легше

Випала з блогерської стрічки на декілька тижнів. Думаю, то яскрава ознака, що офлайнове студентське життя насичене і бурхливе)

І справді, після приїзду одногрупників і друзів, часу на запис роздумів залишилось мало. Ох, так цікаво і дивно спостерігати за тим, як змінюється Острог з появою студентів. Вулиці і кафе переповнені, шум не припиняється після дев'ятої вечора, двері безперервно відчиняються-зачиняються. Всюди. 

Я ж вчуся відповідати цій колії - бачуся з друзями, беру участь в університетських активностях(трошечки), вчусь(теж небагато).

Хочу поділитись з вами одним відкриттям. Сподіваюсь, воно розрадить вас у найтяжчі хвилини першого семестру. Далі легше. Серйозно. Легше знайомитись, кликати до себе в гості, ходити до когось, робити домашку, розставляти пріоритети у навчанні. З часом відчуваєш, що ти вдома, рідше сумуєш за рідною хатинкою, починаєш почуватися своїм там, де є. Просто треба бути гнучким і готовим до того, щоб пройти це і здобути новий досвід. Разом з цим, вчорашні перемоги не дозволяють не перемагати сьогодні. Минулосеместрові теж. Мені все ще важко брати коментар для матеріалу у незнайомої людини, писати журналістські тексти назагал, читати й осмислювати критику. Кожен новий крок - перемога. Тим не менш, зараз легше впоратись з викликами, бо попередній досвід доводить, що праця несе приємну винагороду.

Минулого року десь в цей період мене охопила паніка. Боялась, що не складу ЗНО з історії. Не розуміла принципи вступної кампанії, як розставляти пріоритети, що робити з документами і поводитись адекватно. Може ти відчуваєш щось подібне. Це нормально. Тим не менш, не давай страху брати гору. Вчись, знаходь темні плями і ліквідуй їх. 

І раджу підписатись на ютуб ZNOUA і слідкувати за їх оновленнями. Ближче до ЗНО буде вебінар, де доступно все розжують. А з історії - уважно читайте програму. І все буде.