Регіна Столбецька
Зима на цей раз прийшла дуже пізно. Вже ніхто й не сподівався, що вона прийде. Першу частину канікул я сиділа в своєму маленькому будиночку, де тепло і затишно, і сумно дивилась у вікно на небо, затягнуте сірими хмарами?, і калюжі на мокрій землі. Так хотілось побачити, як сніг виблискує на сонці... Одного дня мені урвався терпець і я пішла за місто з фотоапаратом, незважаючи на похмуру погоду. Цього мені давно не вистачало. Я люблю бути наодинці з природою, люблю спостерігати за нею, вона прекрасна завжди. Без вміння «бачити зорі в калюжах» жити важко і зовсім не цікаво, тож я рада, що мені випала нагода відновити це вміння.
А нещодавно і сніг випав. І шукати зорі в калюжах вже не потрібно було. Якщо ви випадково будете біля Бердичева, і в 15 градусів морозу посеред засніженого поля побачите закутану дівчину, яка йде невідомо куди, то знайте, що це я. Ідеальна погода для прогулянки, правда ж? Ходімо.
Дякую, що сьогодні побродили поза містом зі мною. Побачимось пізніше, бувайте!?
Абітурієнт