Навіщо їхати з Острога, якщо можна не їхати з Острога?

Усім привіт!

Минув тиждень відновленої дистанційки, цього разу я залишилась в Острозі. Чому я вирішила залишитись в гуртожитку, а не поїхати додому? Ну, насправді це було не зовсім моє рішення. Житомирська область в червоній зоні, тож електрички і потяги в моєму місті не висаджують пасажирів. Маршруток, здається, теж немає. Але насправді я просто й не шукала інших шляхів добратись додому, бо я просто не хотіла звідси їхати.

– Зараз тут не надто багато людей, тиша і спокій, саме те, що мені потрібно для навчання.

– Ви вже напевно сто тисяч раз чули це, але скажу ще раз. Острог – студентське місто. Воно маленьке, зручне і дуже атмосферне. Воно спокійне і не спокушає замість навчання сходити в торговий центр або піти тусити з друзями в нічний клуб. Воно саме налаштовує всіх на навчання, тут більше нема чим займатись. Прогулюватись містом або навчатись. Часу вистачає і на те, й на інше.

– Я вже звикла до своєї кімнатки в гуртожитку, і до самої будівлі. Мені тут затишно, а біля гуртожитку справді дуже гарно. Якщо пощастить, зможете спостерігати за білками, що стрибають одна за одною по деревах. З вікна в мене теж вид на дерева, і хоча моя кімната не на сонячній стороні, мені подобається те, що я там бачу. А ще я люблю відчиняти вікно і слухати, що відбувається навулиці.

– В мене тут вдосталь продуктів, цілі запаси чаю і кави, а що мені ще треба для щастя?) Готувати їжу неважко. Крім того, їсти щось, приготоване власноруч, набагааато приємніше.

– Є тут і з ким проводити прохолодні вечори, і до кого завітати на чай, насправді багато студентів залишаються в місті навіть під час онлайн- навчання. Сумувати не доводиться.

Словом, мене тут все влаштовує і для мене це найкраще місце, щоб бути студенткою.

Ну що ж, до наступного блогу. Бережіть себе!