Регіна Столбецька
Остання сесія вже позаду, 1 семестр майже закінчився. Нарешті довгоочікувані і такі бажані канікули! Звичайно, я вже придумала купу планів, але 2 останніх дні я не робила абсолютно нічого. Після багатьох напружених тижнів мені це було просто необхідно, головне – не затриматись в цьому стані надовго, бо я таке вмію :)
Чесно кажучи, цей семестр минув так швидко… і ніби більша його частина пройшла повз мене. Це і зрозуміло, онлайн-навчання і все таке, але зараз про це говорити не хочу. Я хочу підбити підсумки. Не вдастся вмістити весь семестр в один блог, тому я вирішила зробити перелік усіх «най» речей, які відбулись впродовж нього. Поїхали.
1) Найбільша кількість матеріалу за 4 місяці
Спочатку було страшно дивитись на величезні списки літератури, завдань, і не вірилось, що я зможу це осилити. Як бачите, змогла, і дуже цьому тішусь) Здається, ніколи в житті я ще за такий проміжок часу не читала стільки навчальної літератури.
2) Найбільш ранні підйоми
Офіційно найбільш ранній підйом для виконання завдань – 3:30. Тоді я лягла раніше, бо, м’яко кажучи, не дуже добре почувалась, і встала теж раніше. Мені не здається це чимось жахливим: я дуже добре почувалась після цього. Такий в мене дивний режим. Цікаво виходить, коли мої сусідки в цей час тільки лягають, а я вже встаю.
3) Найбільше часу біля екрану
Ноутбук я придбала спеціально для навчання і дуже раділа. Недовго. Через кілька місяців я вже навіть дивитись на нього не хотіла. Бо це фізично важко стільки часу проводити біля екрану. Мені потім від денного світла очі боліли, така собі студентка-вампірка. Думаю, що і викладачі, й інші студенти сподіваються на офлайн-навчання в наступному семестрі.
4) Найбільше переживань?
Не хотілось би говорити про найбільшу кількість стресу від навчання, тому краще скажу так: найбільше подоланих страхів. Я від стресу нікуди не подінусь, така вже я людина, важливіше те, що я навчилась його не боятись. Приємно спостерігати за своїм ростом і подоланням різних «невпевненостей». Звісно, мені ще рости й рости, а перший семестр видався чудовим початком цього росту.
5) Найменший колектив
Я навчалась у найменшій групі в своєму житті: 5 чоловік. Коли я вперше дізналась про кількість одногрупників, була…налякана чи розчарована. Але я вже звикла до своєї групи і до нашого режиму роботи. Працювати доводиться всім без винятку, а це означає, що знання в нас будуть якісні.
6) Найчастіші поїздки
Ще ніколи так часто я не подорожувала залізницею. Так, умови не дуже хороші, їхати довго, але мені це подобається. 5-годинна дорога наодинці з своїми думками і навушниками – це для мене ідеальне проведення часу. Мені завжди подобались довгі подорожі, я люблю дивитись у вікно, люблю занурюватись в себе, люблю мріяти, люблю читати книги по дорозі, люблю спостерігати за людьми на залізничних станціях, люблю впізнавати своє місто за вуличними ліхтарями, а потім замерзати, вийшовши з електрички вночі. Вже сумую за цим.
7) Найприємніші результати навчання
Чим більше зусиль прикладаєш, тим приємніше потім бачити їх результати. Можу сказати, що в школі я не ставилась до навчання так серйозно, як тут, і не працювала настільки багато, тому і не дуже раділа оцінкам в табелі. А після 1 семестру в ОА я була неймовірно рада бачити 91+ в підсумку. Часто була приємно здивована, адже інколи я розчаровувалась в своїх силах, і навіть не думала про високі бали, а виявлялось все набагато краще, ніж я уявляла. Можливо, я занадто багато від себе вимагаю? Може бути, але позбавлятись від цієї риси я не збираюсь!)
І водночас я усвідомила, що я тут заради знань і навичок, а не заради балів. Та це не робить високі бали менш приємними)
Ось такі короткі підсумки семестру. Чекайте моїх блогів і на канікулах, а поки бажаю всім хорошого відпочинку і гарних свят!
Абітурієнт