Олеся Петрова
кажуть, що студентами/студентками стають тоді, коли закінчується перша сесія.
що ж, тепер я студентка тричі — вперше я нею стала на інавгурації, вдруге на неофіційній посвяті, а втретє після сесії.
перше, що варто зрозуміти — сесія не страшна. вона справді дещо відрізняється від инших універів, але се не робить її складнішою чи легшою (се залежить тільки від рівня підготовки). друге — зно страшніше. не тому, що воно неймовірно важке та набрати бодай 180 балів — нереально, а просто ним вас лякають щонайменше рік. я неодноразово в школі чула фразу, що "не такий страшний чорт, яким його малюють" та "після першого зно, наче гора з плечей спадала". можу вас запевнити, що се правда.
пам'ятаю, що перед українською мовою я не спала, але після того, як вийшла з авдиторії — відчула полегшення. на останньому зно (се була географія) мені вже було цілком байдуже, я просто хотіла з сим покінчити.
тож просто готуйтеся та визначайтеся з спеціяльностями та університетами (звісно, якщо ви хочете вступати).
канікули в мене триватимуть щонайменше місяць, але блоґ закидати не збираюсь. певно, через дистанційку я не змогла влитись в студентський режим, проте на канікулах я буду далі вчитись, аби бути готовою до другого семестру.
а вам раджу теж не полишати підручники-збірники з підготовки, але НЕ ЗАБУВАЙТЕ ВІДПОЧИТИ.
бажаю вам світлих свят та до наступної зустрічі!!
Абітурієнт