студенство, яке воно (не) є

ось уже минає третій місяць мого студентсва. звісно, я його уявляла геть по-иншому. 

бігти на першу пару в якомусь старому розтягнутому светрі, з не зовсім охайним макіяжем та з купою зошитів в руках. у цьому могла б бути якась романтика, проте не склалось. 

замість пар у авдиторії - зустрічі в google meet, переглядання видив та стрічок. 

хоча не можна сказати, що моє студентське життя - неправильне. просто часи такі, що поробиш. приймаю все таким, яким воно є. 

знаєте, моє читацтво, часом смішно бачити "Олеся-філософиня". се чарівне слово ✨філософиня✨ можу приміряти на себе суто в іронійному сенсі, адже у філософії поки мало що тямлю. звикла казати "вчусь філософії" або "вивчаю філософію".  

я не пожалкувала, що вступила саме на цю спеціяльність. багатьох лякає таке нагромадження слів у назві освітньо-професійної програми та невизначене майбутнє (питання, яке вже встигло набриднути "ким ти працюватимеш після випуску?"). але мені подобається. правда, після практичних голова йде обертом (хто казав, що навчатись в університеті - легко?), хоча інформація, яку дізнаюсь на парах може стати непоганою такою їжею для мізків. 

дні вже мало чим відрізняються одне від одного, а відсутність живого спілкування пригнічує, проте я знаходжу вихід: зв'язуюсь з подругою через google meet (сучасні технології, ха-ха), а з иншою коліжанкою домовились обмінюватись листами ? 

таке воно - моє студентсво. для когось воно може видаватись нудним, та для мене моє студентське життя - найкраще, яким воно не було.