дім.

Олеся Петрова

якби я хотіла писати цей допис в острозі, а не вдома.
.
лишень вчора я повернулась з довгої поїздки, а вже сьогодні мала контрольну та практичну.
.
ненавиджу дистанційку. цілими днями свердлиш очима екран і від цього втома падає на плечі ще сильніше.
.
не віриться, але я вже скучила за академією, гуртожитком, чергами в душ, голосними вечорами, спілкуванням з друзями та локальними жартами.
але це ж не назавжди?
.

я знов поїду додому. "Олесь, ти вже вдома, хіба ні?". так, але дім — це не місце, а люди.
.
тож поки я скнію над ноутбуком, десь там мене чекає насичене життя, до якого ось-ось знову повернусь.