Мій Всесвіт

Привітик! Ну що ж, наближаються зимові свята. Для мене це той період, коли щоразу моя велика родина збирається разом і круто проводить час у неймовірній атмосфері затишку, теплоти та доброти. Я обожнюю їздити разом зі своєю сім’єю в гості до родичів. Кожного року відбувається щось нове та цікаве, що зігріває моє серце щирістю та підтримкою.

Для мене сім’я – це маленький Всесвіт, створений коханням. Думаю, кожен прагне жити в ідеальному світі… Я вважаю себе щасливою людиною тому, що маю таких батьків. Вдячна їм за те, що подарували мені життя і завжди піклуються про мене і навіть просто за те, що вони в мене є! Дякую за казкове дитинство, в якому я завжди уявляла себе маленькою «принцескою».  Мені вже 17, а я досі не лягаю спати без улюбленого іграшкового ведмедика. Напевно, ця казкова атмосфера, створена моїми батьками, допомагає мені зараз справлятися з усіма проблемами, які виникають у дорослому житті.

Дивлячись на деяких своїх однолітків, розумію, що мої батьки дали мені хороше виховання і можливість перебувати в чудовій сім’ї, де мене люблять, цінують і завжди підтримують. Якби не вони, я б ніколи не стала такою, якою є.

Мама і тато завжди мене навчають бути оптимісткою і ніколи не здаватися, не зважаючи ні на що. Я ніколи не забуду слова свого тата: «У кожної медалі дві сторони…». І справді, ми ж самі вирішуємо як сприймати ту чи іншу ситуацію, тому тільки від нас залежить позитивна вона чи ні. Із дитинства я знаю, що таке любов, ласка, підтримка, турбота, що таке завжди і всюди бути разом.

Не існує ідеальних  людей, але мої батьки сприймають мене такою, якою я є, з усіма моїми недоліками. Я дуже люблю і поважаю їх. Для мене вони будуть завжди і попри все найкращими! Я намагаюся прислухатися до їхньої думки і, водночас, безмежно вдячна мамі і тату за те, що кожного разу дають мені право вибору. Адже ми повинні вчитися самостійно приймати рішення, а батьки – це ті люди, які завжди будуть поряд і допоможуть у будь-яких ситуаціях.

Мама і тато – це приклад для мене в усьому, навіть у відносинах. Адже їхні стосунки ґрунтуються на сильних, перевірених часом і відстанню, справжніх почуттях. Напевно, я ніколи не перестану дивуватися їхній довірі один одному й взаєморозумінню. Круто бути дитиною, народженою від справжнього кохання.

Я, справді, дуже пишаюся тим, що в мене такі батьки. Впевнена, що майже кожна дитина вважає своїх маму й тата  найкращими, але дуже дивно спостерігати за дітьми, які не цінують своїх батьків, не цінують того, що вони для них роблять, висувають незрозумілі претензії на рахунок кількості куплених речей чи подарунків. Я, напевно, ніколи цього не зрозумію… Як можна пред’являти претензії своїм батькам? Невже так важко зрозуміти, що любов проявляється не в кількості подарованих телефонів, планшетів чи іграшок? Любов – це, насамперед, підтримка, час, проведений разом, повага, розуміння, відвертість, готовність до самопожертви, бажання розуміти свою дитину… Я дуже рада, що це усвідомлюю, бо не можу дивитися без жалю на батьків егоїстичних дітей, яких із дитинства не навчили, що турбота, підтримка і взагалі любов повинні бути взаємними. І навіть, якщо хтось не розуміє  цього, то, на мою думку, ми повинні бути вдячними батькам, як мінімум, за життя!!!

Хочу звернутися до всіх на цій планеті: «Бережіть своїх батьків, підтримуйте їх, допомагайте й пам’ятайте, що їм теж важко, вони потребують нашого розуміння. І для них важливо знати, що їх люблять, цінують, поважають і приймають такими, якими вони є.» Я впевнена, що всі мами і тати заслуговують на вдячних і люблячих дітей! Тому прямо зараз, якщо маєш можливість, просто скажи їм: «Я Вас люблю!»❤️