Кіберочне навчання

Як же я раділа, коли дізналась від подруг, що їх університети вже закрилися на дистанційне навчання, а наш ще тримався і карантином навіть і не пахло. Та, як виявилось, недовго мені залишалось перебувати в ейфорії — академію закрили також.

Під час першого карантину ходило багато чуток, що він не до п'ятнадцятого листопада, а до кінця семестру, бо "хто буде випускати нас всього на два тижні". Але випустили. Щоправда, реально на два тижні... Потім оголосили карантин до кінця семестру. ☹️

Та замість того, щоб сумувати, давай думати, як же вижити на цій дистанційці, бо це не так легко, як здавалось.

Перш за все, треба мати чималу силу волі, щоб не розлінитися. Мабуть, це одна з причин, чому я досі залишаюсь в гуртожитку, бо вдома мене чекає максимально розслаблена та не навчальна атмосфера. А мені ще сесію закривати і на перші пари вставати!

До речі, не знаю, з чим це пов'язано, але коли я приїхала на перший карантин додому, то я не висипалась від слова "зовсім" і на перші пари мені було так важко вставати, що я потім весь день шукала будь-яку найпершу можливість поспати, коли в Острозі я прокидаюсь зранку за пару секунд і потім весь день з легкістю тримаюсь на ногах. Магія, ніяк інакше. ?

Розумій, що дистанційка не вічна і що вчитись без великих зусиль ти будеш не завжди. Намагайся готуватись до занять так, як це має бути під час аудиторного навчання.

Виходь на вулицю хоть трошки, бо я знаю по собі, що це просто забувається робитись, чесно. Єдина причина, через яку я час від часу виповзаю зі своєї кімнати, — це потреба сходити в магазин по продукти, бо ж треба щось їсти. Так от, не повторюй моїх помилок і гуляй, бо для робочого мозку необхідне свіже повітря.

Відвідуй онлайн-заходи від академії, щоб хоч якось брати участь у студентському житті. Насправді, можна знайти багато цікавих івентів. Слідкуй за університетською поштою, там часто на око трапляються повідомлення про якісь цікавинки. Раджу їх не пропускати, а зазирати на вечір-інший.

Ну і звичайно ж, слідкуй за самоорганізацією. І не лінуйся! Бо потім буде дуже важко звикнути до нормального навчання, а не цього, коли чуєш викладача за допомогою його мікрофону і бачиш то все у 2D.

Дистанційка дуже неприємна і не атмосферна. Звичайно, багато хто надає перевагу залишатись вдома, бо вони за ним сумують, але я вже так скучила за аудиторними заняттями та тою приємною метушнею в університеті, що просто не можу. Коли вже другий семестр?.. ?