Part 8. " Пишу записки, як самашедший Ліни Костенко" або "Не знаю як назвати другу частину ")

Аліна Данилюк


Base Install » Абітурієнт НаУОА » Part 8. " Пишу записки, як самашедший Ліни Костенко" або "Не знаю як назвати другу частину ")

     Bonjour, мої хороші!?

Як ви? Як самопочуття? Сподіваюсь, що в кожного все складається якнайкраще.?

Оце дуууже довго думала про що написати, але мій ентузіазм і уява вперто мене ігнорують.?? До речі, щоб такого не було, пишіть , щоб ви хотіли почитати)?

Тож, можливо, я просто опишу вам сучасний стан моїх справ??

     Якщо чесно, то зараз мої дні проходять у формі " поїла-поспала-повчилась", більше нічого. Так, на жаль, це реально правда, яка мене досить сильно бісить?. Я реально дуууже багато вчу, не те щоб мені це не подобалось, ні, але моя спина вже давно здалася. Часто болить настільки, що я сідаю/лягаю у найрізноманітніші пози всіх акробатів світу, але це мало допомагає.

     Я майже не виходжу на вулицю?, тому рухаюсь дуже мало. Якби не онлайн фітнес, то, напевно, взагалі б забула як то воно- робити щось фізично.

      Це перший тиждень мого навчання вдома. Поки я тримаюся, а що буде далі - ?‍♀️. Говорю по телефону з своєю старостою, каже:

" Аліно, вже не можу, як не здуріти?". Мовчки слухаю й питаю себе те саме.

    Розраджує лише одне:" Я така не одна й я роблю те, що люблю?". Але часу катастрофічно мало, вихідні для мене - це 48 годин для того, щоб виконати все, на що не вистачило сили в "робочі" дні. Ну з них 12 годин я витрачаю на сон. Ніколи б не подумала, що зараз вважатиму- це досить багато часу, який я могла б провести інакше, чому мій організм не хоче виспатися за 4 години?

    Учора приїхали до мене кращі подруги з школи?. Я неймовірна рада була їх бачити❤, бо дуууже скучила.

       Чого ми так швидко виросли? Чого всі мої знайомі, то одружуються/виходять заміж, "розходяться " і знаходять "нові об'єкти захоплення", а я досі хвилююся за 1.9 бала замість 2?

    Які різні пріоритети, погляди на життя. Дівчата не змінилися, як і моє ставлення до них - хоч якась стабільність?.

     У суботу вийшла з сестрою на вулицю ( Боже, як це дивно писати про таке банальне). Вона сварила мене за кросівки й курточку, бо сама йшла в пальті та черевиках. Я просто не вірила, що вже настільки холодно?‍♀️. Досі для мене тепла осінь.

       Сумую за академією. Сумую за гуртожитком. Вірю в те, що вірус скоро нас покине. Усе чого зараз хочу- це більше часу й бажання працювати далі з + 1000 натхненням.

   Обіцяю вам, що наступний блог буде більш інформативним.

Цінуйте кожну хвилину  й за будь-якої можливости - відпочивайте!?❤?

Ваша @ alina_danylyuk_