Part 6. "Без надії сподівалась" або " Що стається, коли ти стаєш студенткою"

Bonjour, мої хороші)??

Сподіваюсь, що у вас все гаразд)

Сьогодні поговоримо про вільний час?.

Я дуже люблю( сарказм) питання типу :" Як ти проводиш своє дозвілля?". Чесно, тепер мені досить складно дати відповідь. Чому? Усе просто?‍♀️. І зараз ви можете приготуватися вислухати мою величеееезну розповідь про те, що таке вільний час для студентки, яка прагнула все встигати( спочатку)?.

У школі ти звикаєш до одноманітності: до уроків по 40 хвилин, дороги додому по 20 хв, до обіду після школи, до виконання дз, до сну по 9 годин. З одного боку- це добре, з іншого- одноманітність- це ? За 11 років твій режим відшліфовується до автоматизму, організм звикає, мозок теж, люди навколо- так само. Але потім усе змінюється, кардинально, до речі. Режим каже:" До побачення", хороший сон :" Bye, bye" і так далі. І зміна ця називається - вступ до ВНЗ. У школі я була дууже активною,? 3 роки головою учнівського самоврядування?‍♀️, 2- заступником; я навчилася грати на гітарі?, я багато займалася спортом?‍♀️, багато читала?, ходила на роботу, я брала участь в олімпіадах і посідала перші місця, я писала наукові роботі?, отримала золоту медаль?- я змогла довести що можу все і реально пишалася собою. ?

Ким я є зараз? ?

Зараз я спудейка філологічного факультету першого курсу Національного університету " Острозька академія". Я вивчаю предмети, які обожнювала в школі. Тричі на тиждень я ходжу на фітнес?️‍♂️, щоб більш-менш добре виглядати. Я не розігріваю їжу, яку мені передають батьки, просто не встигаю це робити. Я не граю більше на гітарі, бо не маю часу. Часто я жартую про те, що забула як " виглядає" здоровий сон? Іноді мені до чортиків болить спина і шия від сидіння за ноутом. Батьки сердяться , що я телефоную їм 1-2 рази на тиждень?. А ще я пишу блоги. Я вивчаю мову своєї мрії- французьку?❤☕. Я отримую державну стипендію і усвідомлюю, що мушу отримувати й надалі.

Я хапаюся за все й одразу, але тут чомусь це не завжди спрацьовує (

Це НЕ ШКОЛА, тут мій режим НЕ ДІЄ?‍♀️.

А ще мені прийшлося щось відкладати й пропускати, аби встигнути інше) я цього не очікувала, не хотіла і зараз дуже прикро, що повинна це робити. Тож будьте готові - обирати прийдеться, як не крути. Ти не встигнеш все , бо в доби лише 24 години. Ти не Герміона з чарівним годинником, щоб перемотати час назад.

Зараз я це розумію, але все одно прагну від себе більше й більше, а потім неймовірно розчаровують.

Люди, це не класно. Я не маю вільного часу, а коли він з'являється, я все одно щось вчу, бо тепер почуваюсь некомфортно без роботи.

Здається, це не зовсім нормально.

Та все ж я досі Аліна. Та сама Аліна.. я давно не бачила кращих подруг через навчання, але любити їх менше не стала. Я часто від перевтоми маю поганий настрій,? але завжди цінуватиму тих, хто мене вислуховує й пробачає. Я досі люблю читати, гуляти і фільми з Робертом Паттінсоном.?? Я є я.

Мені цікаво спостерігати за собою і своїм життям зараз. Я відкриваю для себе Остріг і бачу, яке це зручне і красиве місто.

Водночас я неймовірно ціную свій вільний час, але ще більше за ним сумую. Тож любі мої, це був довгий блог, але я хотіла, щоб ви побачили реалії сучасного студентського життя і того, що може чекати вас. Краще бути підготовленим. Зараз я на шляху до створення нового режиму, не знаю чи вдасться, але щиро в це вірю.

Тож бажаю вам багато вільного часу, поменше недоречних запитань і будьте здорові)

Цілую, ваша @alina_danylyuk_??