Bye-bye, spring!

Доброго часу доби, мої любі читачі! Вже через тиждень на нас чекає літо, найкраща пора для багатьох людей: студенти і школярі радіють через відпочинок, а люди, які працюють, кожного ранку прокидаються з більшим ентузіазмом через хорошу погоду і довжелезний день. Більше того, літо—пора різноманітних фруктів, ягід та свіжих овочів. Це кайф! Тому з нетерпінням чекаємо цього блаженства, але і не розслабляємось занадто!Це послання до 11класників та всіх студентів в яких вся важкість ось-ось почнеться! В минулому блозі я розповіла про поради «зношникам», які повинні допомогти кожному.

      Сьогодні знову хочу продовжити цю дискусію, а точніше розповім про всю процедуру та мої почуття того дня Х. А поки коротко про моє життя: все нормально, стабільно. З кожним днем я відчуваю більший тиск з боку навчання і стан моєї душі намагається боротись з депресивними думками і бажанням кинути то все і лягти спати. Вчитись мені ще ,на хвилинку, до 1 липня. Але крім навчання я намагаюсь робити своє життя щасливим і сповненим позитиву тому, гадаю, шо сесія пролетить швидкістю зорі, яка падає. На цьому поки все з мого життя.

 А тепер щодо ЗНО.

     Повернемося в день 23 травня 2019 року, коли я писала свій перший екзамен.  Це була українська мова та література. Перед тим, як поїхати на саме тестування, я виконала всі поради, описані в минулому блозі. В момент, коли я їхала в маршрутці на ЗНО, я почувалась спокійною, хоча за міфами учні відчувають стрес чи переляк, так ось в мене такого не було. Можливо, через впевненість в своїх знаннях(або я змирилась з тим, що нічого не зміниться від нервів).Дивилась у вікно і спокійно чекала того моменту. Звісно ми приїхали раніше тому довелось чекати на вулиці ще хвилин зо 30(зате подихала свіжим повітрям і завела нових друзів)Наступним кроком був вхід до школи і перевірка документів( тут я трохи переймалась, бо фобія забути щось важливе в мені була присутня до останнього).Все обійшлось, всі документи є і мене пропустили далі,я пішла до великого стенду де написані ПІБ абітурієнтів і відповідно потрібний поверх, кабінет і місце. Все доступно пояснюють і нічого важкого в процесі нема. Звісно, зайшовши до кабінету, всі свої речі треба залишити в спеціально відведеному місці(телефон, зошити, тобто все, окрім кількох чорних ручок та документів). І все, спокійно пишеш свій тест, зосереджуєшся на ньому і не дивишся по сторонах. Десь в середині тесту повинен завітати поліцейський з перевіркою кожного абітурієнта на наявність чіпів, навушників, флешок і т.д.. Це не страшно, якщо ти впевнений, що твої кармани пусті. Але якщо знайдуть хоч якусь річ з вище переліченого: не допускають до роботи і привіт ЗНО через рік. Загалом після тесту відчуття були змішані: ти і радієш, що нарешті склав, але й думаєш чи правильно ти все зробив.

На цьому поки все, мої друзі! Все, що могла, Вам розповіла, а діло залишається за Вами. Цього разу хочу побажати всім сонячного настрою і мотивації! До нових зустрічей)♥