Jingle Bells у хату, або ж 5 новорічностей

Анастасія Квіткова (Посухова)


Base Install » Абітурієнт НаУОА » Jingle Bells у хату, або ж 5 новорічностей

  Настала моя улюблена пора року, а з нею свята вже наспівують колядки під вікнами. Хоч у навчанні стає ще важче та виснаження зростає, проте зимова магія полегшує всі завдання та проблеми, ховаючи їх під сніжком. Отож, поки я слухаю збірку різдвяних пісень і вогники гірлянд блимають над головою, є в мене бажання поділитись з вами моїми новорічностями.

  1. Сніг. Нещодавно був у нас сніжок, хоч вже наступного дня він майже весь і розтанув. Але сам факт! Зустрітись з першим зимовими опадами мені пощастило увечері, а точніше коли вже геть стемніло. Яке ж було моє здивування, коли я тільки вийшла з гуртожитку і вже ступила на тоненький крижаний килим. А морозний вітерець кружив навколо мене легкий танок білих балерин, що помалу спадали, а дорога лише й чекала моменту, коли зможе пришити танцівниць до свого полотна. На жаль, єдине що лишилося від того чуда, це де-не-де купки напіврозмерзлого снігу. Але я сподіваюсь, що скоро знову у вікні побачу білу заметіль.
  2. Прикраси. Я ніколи не втомлюсь повторювати, що ми самі створюємо собі свято. Тому ми з сусідками не забарились купити декілька прикрас. На шафці у нас червоніє шапка святкового ельфа, у мене на стіні сяє маленький янгол та виграє відтінками вогню сова. Мандаринки постійно наповнюють нашу кімнатку стійкими цитрусовими ароматами, а гарячий чай стигне у горнятках на столах.  Ну і звісно ж гірлянди. Їх ми вмикаємо ненадовго увечері (безпека перед усім) і тоді вогники починають свою кольорову гру, гаснучи і знову загоряючись, змушуючи нас купатись у цьому дивовижному теплому мерехтінні.

3. Думки. Я знаю, що маю думати лише про сесію та екзамени (що я взагалі-то й роблю). Проте не можу втримати приємні думки про канікули. Уже думаю про салатики, які нарізатиму під акомпанемент «Let Іt Snow» та інших новорічних пісень; розмірковую, як прикрашатиму ялинку та у якому вигляді придбаю символ року; мрію про тихеньке читання у своєму кубельці біля вікна, де милуватимусь іскристим сніжним пейзажем. Уже згадую запах синіх сутінок та заморожених ночей. І поки я думками у зимовій казці, тілом я в академії пишу модулі.

P.S. Я вже настільки одержима, що на СІТ робила фони виключно з новорічними зображеннями (на відмінно, до речі).

4. Очікування. Ви певно подумали про очікування дива. Ну, це те ж було б непогано, однак я чекаю дечого іншого. Канікули. Ви скажете: «Та хто ж їх не чекає?», але у мене це не через те, що я втомилась абощо (ну трохи виснажилась, не без того). У мене просто грандіозні плани відпочинку та справ! Оскільки в академії весь час минає у навчанні та домашньому завданні, то вільного часу я практично не маю. А коли й маю, то роблю щось по господі. Тому й не дивно, що я вже рахую дні до того чудового дня, коли я із здоровенними пакунками їхатиму в любий Житомир, додому. І звісно ж, сам факт, що я буду вдома, займатимусь улюбленими хобі, валятимусь під ялинкою, дивитимусь все й відразу і читатиму скільки хочу неабияк гріє мою душу.

P.S. Зважаючи на те, що я мала їхати додому минулого тижня, і через екзамени не змогла (тому не побачила «Крижане серце» та «Абатство Даунтон») то рахую дні з ще більшим завзяттям.

5. Зустрічі. Крім того, що вже маю список речей, які треба з собою взяти, скоро складатиму списки усіх знайомих та друзів, з якими маю обов’язково побачитись. Дуже мені радісно читати повідомлення своїх близьких людей, які вже бронюють зустріч зі мною та з нетерпінням чекають мого приїзду. Я ж хочу вже готувати подаруночки для них, та бігати у веселій метушні, підбираючи обгортки для дарунків та ковзати на екстремальних прогулянках зі своєю подругою. Мрію про походи в гості, де завжди є желе та купа солодощів. Але найбільше я чекаю затишку. Родинного затишку, який огортає тебе з головою, як тільки ступиш на поріг.

Не знаю як у вас, але в мене вже надзвичайно святковий настрій, і ви це вже певно помітили. Я сподіваюсь, що змогла трохи й вам його навіяти, бо як же жити без відчуття чарівної пори? Тому вибачайте, що не писала про щось особливе щодо академії, однак варто пам’ятати про все, що людині дороге. Особливо, якщо це щось — таке дивовижне.

Помітки на майбутнє:

Якщо не знаєте, що треба обов’язково зробити в період свят, то ось вам ще одна моя робота: https://ij.ogo.ua/ya-zhurnalist/10-must-za-tizhden-pislya-novogo-roku/ (її написано завдяки курсам журналістики, що є в Острозькій академії!).

І бонус книголюбам: https://ij.ogo.ua/ya-zhurnalist/5-knig-dlya-chitannya-pid-yalinkoyu/