Цінність карантину, або ж 5 вдячностей

Анастасія Квіткова (Посухова)


Base Install » Абітурієнт НаУОА » Цінність карантину, або ж 5 вдячностей

Все менше й менше людей у захваті від карантину. Минулого разу я вам розповідала, що й мені не завжди це до вподоби, проте є певні речі, через які мій сум миттєво зникає. Не знаю, чи вплинуть мої слова на вас, проте я все одно розкажу вам про мої вдячності.

  1. Свята. Усі свята проходять не просто у чудовій атмосфері та затишку, а поволі та не поспішаючи. Ніщо не затьмарює голови (навіть навчання), можна спокійно насолоджуватись кожною миттю. Я дуже люблю традиції своєї сім’ї, і тому дуже рада робити все потрібне без чорних дум про те, що через день маю їхати додому. Щоб ви розуміли, Пасху я мала б устигнути відсвяткувати всього за два дні, а в понеділок (третій вихідний) повинна була б їхати назад до гуртожитку. Я навіть пасочок не поїла б нормально! А крім того, скоро день народження мами, і тому я безмежно вдячна можливості (нехай і не за найчудовіших умов) бути поряд.
  2. Вільний час. Якось про це я вже писала трохи, проте зараз я можу не лише подивитись фільм чи серіал, почитати чи потанцювати, але й  поспати в день! У гуртожитку немає часу на все, що я перелічила практично завжди (або ж ти не все можеш робити при сусідах), тому про деякі речі навіть мріяти там не доводиться. А вдома ти можеш робити все, і ніхто тобі не завадить, якщо звісно у вас гарні стосунки у сім’ї. Крім того, нещодавно я почала робити різноманітні вправи, щоб тіло не «залежувалось», бо коли довго сидиш на парах, потім спиш, потім сидиш за уроками, потім знову спиш, то з часом помічаєш, що якось швидко зникає твоя фігура!
  3. Весна. Я не думала, що ще одну весну зустріну вдома, тому для мене це неабияке задоволення дивитись у вікно і щодня бачити квітучу красу двору та вулиць. А коли йдеш на закупівлю, то навіть крізь маску, що пахне милом, можна відчути п’янкі аромати вишень та зелені. Тому, я дуже рада бути тут, і зустрічати нову пору вдома…нехай навіть лише дивлячись на неї через вікно.
  4. Навчання. Здивувались? Нема чого! Мені й справді дещо краще вчитись, будучи вдома. І ось чому: ти можеш говорити уголос ( а на РГМі це обов’язково); можеш повторювати матеріал (знову-таки не про себе) 10065438 разів і цим, крім себе, ти нікого не дістанеш; можна робити все без навушників, бо ти нікому не завадиш, і ніхто не завадить тобі; робиш завдання як і коли хочеш; освітлення і місце роботи набагато зручніше; голова не болить за прибирання, їжу, сон, погоду, одяг, гігієну (тобто не треба стояти чергу в душ) тощо. Думаю тепер вам зрозуміла моя позиція.
  5. Соціальність. Зараз у мене все ідеально, бо найрідніші мені люди біля мене, друзі завжди на зв’язку (з деким навіть побачитись можу), заняття з улюбленими іноземцями теж є (як-не-як мені практика, а їм наука), добрі знайомі теж близенько. А всі, кого я неполюбляю, далеко-далеко. Хоч часом усяке буває, і навіть на відстані декому вдається попсувати мені настрій, але, як тільки я закриваю ноутбук, я залишаю всю свою смуту в лабіринтах Інтернету.

Своїми словами я хочу вас змусити подумати про те, за що Вο можете бути вдячні цьому карантину. Жалітись ми завжди встигаємо, у масках ми чи ні, на вулиці чи вдома, у чатах чи за столом в гостях. Тому просто погляньте на все інакше та подумайте. Адже все у цьому світі має дві сторони. А от на яку з них вам дивитись залежить лише від вас.

Помітки на майбутнє:

Я завжди рада отримувати від вас повідомлення та знайомитись зі своїми читачами, тому не соромтесь, питайте потрібне, адже я так рада вас чути в своєму Instagram: _.flower_lover._