Анастасія Корнійчук
Привіт виснаженого студента тобі, любий читачу. Не надто веселе привітання, але коли ти не можеш вийти на вулицю не тільки через карантин, а просто через те, що не вистачає часу, то вся життєрадісність згорає разом із мотивацією щось робити. Надіюся ти не проти, якщо у цьому блозі буде трохи відкровень, просто накипіло і мушу сказати – я втомилася. Коли ти спочатку пів дня сидиш за столом перед монітором на парах, а потім ще пів дня готуєшся до наступного дня, це вже не робочий тиждень – а дуже довгий понеділок з короткими переривами на сон та прийоми їжі. А в один прекрасний момент розумієш що вже ТРАВЕНЬ(а ще вчора ти тільки обіймав однокурсників після канікул)!!! Третій тиждень поспіль я надіюся що наступний тиждень буде легшим за цей, бо важче вже бути не може, але кожного разу розклад.оа каже що таки може. І коли після не дуже вдалого і дуже стресового модуля з лінгвокраїнознавства у мене трапився заледве не нервовий зрив (увесь день я просто плакала і проклинала той день коли почався карантин, коли я поступила на такий важкий РГМ, нічого не могла робити і не могла вчитися) і ні, я не та людина яка плаче через оцінки, результат мене влаштував, але це була остання крапля і я вирішила що з цим потрібно щось робити, бо так на довго моїх нервів не вистачить. Не хочу грузити тебе своїми проблемами, але фішка в тому, що я така бідося не сама.
Що таке емоційне вигорання, вигорання на роботі, прокрастинація і так далі я знала давно, і більшість «методів» боротьби з цим зводились до простих мотиваційних закликів «повір у себе», «зроби це», «у тебе все вийде». Але на жаль це працює не так просто, і одні такі вислови не допоможуть якщо проблема не тільки у ліні чи тимчасовому небажанні вчитися.
Я думала що проблема тільки в мені: моїй слабості, тупості і так далі, особливо якщо подивитися на ідеальних блогерів, які за карантин отримали додаткові 10 годин на добу, прочитали 648527 книг, пройшли 346947296 курсів, присіли 238537159472 разів і навчилися готувати фугую. Але коли інші одногрупниці сказали що теж вже заледве тримаються і просто втомилися, я зрозуміла що це не тільки моя проблема – просто самоізоляція вплинула на працездатність кожного. Камон, всім важко, Насть, і це не ти цьому виною. І врешті решт, ЦЕ КАРАНТИН, А НЕ ЗМАГАННЯ З САМОРОЗВИТКУ. Тому якщо хтось сказав тобі що він за цей карантин отримав тіло атланта і всі знання світу, не звертай на нього уваги, а сконцентруйся на собі. Нічого дивного і поганого якщо ти втомився, прийми це як тимчасові труднощі, які потрібно пережити.
Але якби там не було – прокрастинація, вигорання і хронічна втома – це проблеми з якими потрібно боротися, і боротися реально. І, друже, річ яку я зрозуміла за мої (уже 18 років, а день народження на карантині це взагалі окрема тема) це те, що в YouTube – це твій найкращий учитель, лайфхакер і плюс до того – психолог. Тому наступний блог буде про те, що таке емоційне вигорання, вигорання на роботі, прокрастинація і хронічна втома, і що справді допоможе тобі перемогти це.
П. С. Любий читачу, якщо маєш якісь питання або пропозиції? Або просто хочеш поговорити? Я завжди рада новим знайомствам, мій Instagram @nastia_korniychuk ??✨
Абітурієнт