Анастасія Корнійчук
Хееей, привіт з дистанцією в півтора метра тобі, мій любий читачу, і повітряні обійми через монітор)). Не відходимо від теми і поговоримо про такий вже остогидлий карантин. Чи може ні, і це додатковий час, який можна витратити на себе, або наздогнати те, що раніше не довчив, не дочитав, не доробив чи не додивився? Як би там не було, діватися нам нікуди і єдине що лишається це розважити себе самому. Хочу розповісти тобі саме про мій карантин.
Як ти вже напевне знаєш з блогів моїх «колег», в ОА дистанційне навчання не дозволяє збитися зі звичного темпу, всі пари лишаються на своїх місцях (ну добре, окрім фізкультури) і це все і справді наближає тебе, наскільки це можливо до звичного навчання. І чесно, як дуже домашній інтроверт, перші 3 тижні я була на 7му небі від щастя: не потрібно прокидатися так рано щоб привести себе в порядок, достатньо хоча б проснутися (зізнаюся, 1 раз таки проспала першу пару), стільки вільного часу і ти сама можеш зробити свою пару настільки зручною наскільки тільки зможеш (не тільки чашкою кави з печивком). Але, весь цей домашній затишок, як колискова пісенька навіює сонливість і лінь. Я думаю ти це знаєш і якщо ти трохи підрозслабився, то я хочу тебе заспокоїти, що ти такий не один. Якщо тобі хтось сказав що він зовсім не втратив мотивацію щось робити під час карантину, супер швидко розвиває всі свої навички, забув про лінь і так дааалі, посумуй трішечки, бо ця людина тобі бреше (мабуть).
Тааак, після вже 4 тижнів карантину я зрозуміла що відпочила я достатньо і моя лінь мені зовсім не подобається. Мій щасливий настрій і море вільного часу переросли в легеньку прокрастинацію і дуже лінивий спосіб життя, хоча все не так і печально. Тому у своєму наступному блозі я опишу активну сторону мого карантину і те, що ще можна встигнути зробити до його закінчення.
Хей, маєш якісь питання або пропозиції? Або просто хочеш поговорити? Я завжди рада новим знайомствам, мій Instagram @nastia_korniychuk
Абітурієнт