Як це - бути блогером?

І знову привіт. Трішки випала з ваших блогів, але вже повертаюся. Оскільки в академії дистанційне, то пишу це з рідної Волині. Так, я поїхала додому, хоча трішки вагалася чи їхати. Адже вдома я все таки розслабляюся: можу засісти на довго в телефоні, багато справ відкладаю на потім і в результаті роблю все в останній момент. Це навіть трошки дратує, злюсь напевно на себе. Але всіма силами старюсь з цим боротись. Вдома все-таки вчитись важче, постійно кудись відволікаюсь, як я вже казала, роблю завдання в останній момент. Тому я була би дуже рада повернутись на навчання в академію. Та поки це не можливо. Але не буду засмучуватись, а використаю цей час з користю для себе. Сьогодні хочу повернутись до спогадів десь у листопад, та про те як я почала писати блоги першокурсника. Пам’ятаю в чаті нашої групи, староста написала, що потрібна людина для написання блогів. Я відразу почала обдумувати цю пропозицію, але не наважувалась написати про це. Охочих не виявилось, адже велика частина групи вже була задіяна у волонтерстві і не хотіли брати додаткову роботу. Тоді ми вирішили влаштувати невелике голосування. Більшість голосів виявилась за мене. Я погодилась, і чесно скажу зраділа, бо не знаю чи наважилась би на це все сама. Адже все нове для мене це завжди страшно і цікаво, та й я почала сумніватися в собі чи зможу я все таки. Бо досвіду у мене в такій справі не було ніякого та навіть твори у школі я не дуже любила писати. Але після першого написаного блогу, я зрозуміла, що мені це подобається, я повірила у себе. Розумію, що можливо вони не ідеальні, можливо десь є помилки, але я завжди тут пишу щиро, пишу все що думаю, та як все є насправді. Звісно, труднощі були і будуть, але вони і створені для того, щоб їх долати. Спочатку з освоєнням сайту, потім з вибором теми для кожного блогу, але зараз таких проблем немає, адже навіть якщо я не знаю про що писатиму, то написавши 2-3 речення, тема з’являється сама по собі. Я усвідомлюю, що це певною мірою відповідальність, адже мене читають одинадцятикласники, які ще не зробили свій вибір, я представляю свій факультет та свою спеціальність для них. Загалом, я дуже рада, що в моєму житті з’явилась така можливість і я її використала. І впевнена, що цей досвід обов’язково допоможе в майбутньому.