Шукаючи в собі себе, або 5 пріоритетів

Анастасія Квіткова (Посухова)


Base Install » Абітурієнт НаУОА » Шукаючи в собі себе, або 5 пріоритетів

У всіх школярів скоро канікули та щастя, але в університеті лише самий розпал «веселощів». Проте про вплив на світовідчуття через призму університетського життя якось згодом розповім. Зараз хочу звернути вашу увагу на інше. Більшість з вас, хто читає зараз цей блог, – абітурієнти. Тому дуже скоро перед вами постане вибір, що вплине на ваше життя та майбуття: що робити далі? Щоб якось допомогти з роздумами та пошуками себе, я покажу вам основні пріоритети.

1. Навчання чи робота. Можливо звучить дивно чи навіть дико. Але у кожного є своє ситуація у житті. Тому зважайте на свою історію. А ще на те, чи зможуть ваші батьки/опікуни/спонсори оплатити ваше навчання, проживання, харчування тощо. Та й чи хочете ви взагалі учитись? Чи хочете вдосконалювати себе у тому, що вас цікавить? Навіщо вам взагалі це навчання? Якщо ви мрієте про те, щоб бути блогером, візажистом абощо (тобто професії, які не вимагають довгого навчання, а більше зосередженні на практиці), то тоді юриспруденція вам не дуже сподобається.  

2. Вподобання чи перспектива? Хтось йде на якийсь факультет лише тому, що того хочуть батьки або ж там потім (колись та десь) буде легше знайти роботу, яка буде на очах створювати вам кар’єру з пустого місця. Ну гаразд, ви вивчитесь, отримаєте місце в корпорації (наприклад)… а що тоді? Через надмірну роботу, часу на витрачання грошей не буде, тобто кожен день буде однаково важкий, нудний та нецікавий. І все через те, що у вас немає жаги до цієї професії. А потім хлопець з вогником в очах легко відбере ваше підвищення. То кому такі тюльпани треба?! Бути професіоналом можна лише там, де ти бачиш висоти, які треба досягнути, і процес цього підняття приносить задоволення. Є люди, які живуть роботою. Чому? Бо їм вона подобається, їм цікаво. А що може бути краще, ніж любов до того, що ти робиш щодня.

3. Особисте життя чи навчання? Це більше до дівчат. Адже я чимало вже побачила таких представниць жіночої статі, які живуть романтикою своїх химерних мрій, забуваючи про все на світі. Ще було б добре, якби щось путнє! А то з тим переписується, тому посміхається, з іншим гуляє, четвертому щось позичає. Я не хочу сказати, що ці дівчата ведуть аморальний спосіб життя, зовсім ні! Але такі любовні каруселі вивітрюють з голови будь-яку науку, а ще й забирають час, якого й так немає. І, як результат, ні чоловіка, ні знань… Знову спитаю: кому такі тюльпани треба?

4. Хобі чи наука? Під час інтенсивного навчання, а ще й самостійного життя, де немає поряд мами, часу на себе та щось своє дуже мало, або ж взагалі нема. Лише на вихідні (і то в кращому випадку!) вийде подивитись фільм, улюблену програму, почитати, помалювати тощо. А так-то здобуття знань займає чільне місце у житті відповідального (!) студента. Тому краще вибирайте по можливості, професію, яка якось буде пов’язана з вашими хобі чи бодай вподобаннями. 

5. Сім’я чи сепарація? Часом хочеться жити вже окремо від рідних, і чим далі, тим краще. Однак з часом ставлення до життя та всього, що для тебе роблять рідні, тотально змінюється. Не всім так радісно жити далеко від родичів, тому, не витримуючи напруги життя окремо, деякі студенти переводяться у виші свого міста. Тому подумайте чи готові ви до самостійності, де лише ви і тільки ви будете піклуватись про себе (а часом треба буде подумати й вирішувати проблеми інших). З іншої сторони, ви зможете навпаки відчути власну силу та впевненість (що сталося зі мною). І вже через два місяці я з гордістю сказала мамі, що як тільки закінчу навчання в університеті, то житиму окремо (але, можливо, недалеко).

Я старалась в загальному пояснити та звернутись до центральних проблем, які я бачу тут і там. Сподіваюсь, що хоч якось я вам допомогла розібратись в усіх тривожних моментах. Якщо ж ні – пишіть, то подумаємо разом!

Помітки на майбутнє: