Літературна творчість і художній переклад

На «Літературну творчість» в Острозьку академію я вступав цілком свідомо. Ще зі школи я писав вірші, тому мені було цікаво, як можна реалізувати свій хист, навчитися філігранності художнього слова. Протягом навчання в академії було багато класних подій: поїздки з одногрупниками на мистецькі форуми, літературні тусовки, майстер-класи від відомих письменників, публікації в різних журналах та пабліках тощо. Ми мали змогу самостійно організовувати різні заходи, пригадую, як запросив до альма-матер Василя Шкляра з його новим романом. Бути літературним творцем – це вміти по-особливому дивитися на світ, тонко його відчувати; такою я бачив нашу групу, таким запам'ятав своє студентське життя. Отож, юнакам і юначкам, які відчувають у собі творчу іскру, я щиро раджу вступати на «Літературну творчість», бо академічна родина – це назавжди!

Острозька академія дала мені не лише ґрунтовні знання, але й орієнтири для самореалізації і самостановлення. Вважаю, що в ОА дуже велику увагу звертають на формування особистості як такої. Це дуже важливо в сучасному світі. Ще я навчилася бути комунікабельною, цілеспрямованою, наполегливою. Без цього жодні знання не допоможуть у професійному становленні.

Кажуть, не людина вибирає свою долю, а доля обирає людину. Так сталося і зі мною. Острозька академія уже з перших днів припала мені до серця, хоч познайомилися ми зовсім випадково. Навчання – наче ролик із фільму, який сьогодні переглядаю, листаючи фото та відео зі студентських років. Перед очима зустрічі з відомими людьми, спілкування з професійними літераторами, які були нашими наставниками. Це Ігор Павлюк, Дмитро Стус, Олександр Ірванець, Анатолій Криловець. Окремі спецкурси вів Юрій Андрухович. Я жодного разу не пошкодувала, що обрала саме «Літературну творчість», адже вона ще більше розкрила мої творчі здібності, розставила акценти на можливостях, допомогла побачити слабкі та сильні сторони, привила любов до журналістики. Пишу й досі, видаю поетичні збірки, активно працюю над розвитком літературної критики, ази якої почерпнула на заняттях із відповідних дисциплін. Дякую Острозькій академії і її викладачам за те, що дали можливість розкритися, зорієнтуватися в житті та вибрати свій шлях!

Навчанням на літературній творчості задоволений, бо здобув ґрунтовні знання, знайшов багато хороших друзів і зустрів дружину.

Острозька академія – це місце, де я стала собою, зуміла відкритися світові й можливостям. Нові знання, зустрічі з неординарними людьми, викладачі, які мали на меті передусім навчити, дух справедливості та чесності, віра у винятковість кожного студента – можна чи не до безкінечності продовжувати перелік факторів, які сформували мене як особистість, а також, мабуть, кожного, хто навчався в цих стінах. Свого часу Острозька академія не побоялася кинути виклик і просто бути – наперекір усім тодішнім обставинам. Так і я, упродовж усіх цих років, беру за приклад цінності, які ставила перед нами alma-mater, і намагаюся не зрадити її ідеалам, не боятися кидати виклик – передусім собі. Безмежно вдячна всім, хто долучився до її створення і змінив на краще долі не однієї тисячі молодих людей. І досі, через багато років після випуску, на запитання «Де Ви навчалися?» з гордістю відповідаю: «В Острозькій академії»!

Острозька академія – це важливий старт у сповненні життєвих і професіональних цілей. Це те місце, яке назавжди стає світом юначого максималізму, важливих досягнень і уроків. Світом, який не покидає Тебе, де б Ти не був, бо закорінений глибоко в серці, як Віра, як Дім, як Вітчизна.