Hello, guys! Не знаю, як зараз, та раніше я бачила, що першокурсники часто вживають англійські слова, особливо у блозі. І я зараз не буду говорити про таких людей, бо це мабуть “професійна деформація” ( тут я вжила психологічний термін, РГМ, 1:1).

Загалом, не можна заперечувати, що англійська мова у нашому ВНЗ, звичайно, як і в інших, займає далеко не останнє місце. Адже людині будь-якої спеціальності життєво необхідне знання іноземної. Цьогоріч (чесно не знаю, чи це нововведення чи так було завжди) групи для вивчення англійської мови формувались на основі рівня знань. Увесь перший курс ПІМу дружно і перелякано писав тест з англійської. Напевне єдина проблема, то якраз власні нерви, бо якщо ти чогось не знав, то раптом в один момент мана небесна не звалиться. За результатами цього тесту нас поділили на 6 груп. Тобто 6 різних викладачів та ще одна можливість познайомитися й спілкуватися з “новими одногрупниками”.

У такого поділу маса плюсів, адже люди, що мають мінімальні знання англійської, чи ті, хто у школі вивчав іншу іноземну мову будуть спокійно починати з нуля. До прикладу, мої психологи є майже у кожній англійській групі. Тому якби усі ми вчились разом, то виникало б більше труднощів.

Я потрапила до першої групи з англійської, ба більше, я стала її старостою. Звучить крутіше, ніж є насправді. Просто я завжди любила цей предмет, тому задоволена своїм рівнем англійської і змогла застосувати здобуті знання. Щодо старости, то нічого особливого просто деяка організаційна частина лягла на мої плечі. Навчання у всіх групах, звичайно, дечим відрізняється, та все ж має багато спільного. Мій викладач радить нам частіше розмовляти англійською у побуті. Тобто хоч трошки практикуватись. Часто він нагадує про це на перервах і тепер навіть я кажу своїм подругам: « А тепер це все англійською».  Обожнюю подібні моменти.

Дуже хочу вам розповісти про те, як наші пари відвідував канадський волонтер. Містер Пол завжди розповідав дуже доступно і цікаво про будь-що, із задоволенням відповідав на усі наші питання. Знаєте, ми навіть подумали, що розуміємо англійську. Цей “експіріенс” (знову привіт РГМу) надзвичайно корисний і важливий, адже розмовляти з викладачами чи студентами, то далеко не те ж саме, що принаймні послухати носія мови. Завдяки таким міні-лекціям ми дізнались багато про Канаду, та й про Україну з точки зору іноземця. Перед від’їздом Пол ще раз відвідав нашу пару і на прощання ми підготували листівку. (Так, ми перший курс університету, та це ж просто вияв уваги)

Також я мала можливість відвідати лекцію доктора економіки та теології Елайджи Моргана. Надзвичайно доступно та пізнавально. Ця лекція була на релігійну тему та доктор Морган, на мою думку, зумів зацікавити й просто розповісти складну тему. У деякі моменти я навіть не звертала увагу на те, що він розмовляє іншою мовою.

Можливо, це не описує якісь дуже круті події та мої враження, але просто вважаю, що це теж важливий аспект навчання. Для абітурієнта також потрібна та хоч трошки цікава інформація.

До зустрічі, my dear!