Привіт усім, любі мої читачі. У ці святкові дні, коли в голові вже давно грає “let it snow” Сінатри, а за вікном від снігу залишились цілі “озера” води, хочеться згадати усе, що дав нам попередній рік. Згадати усі моменти щастя, взяти із собою у новий 2019 хороші спогади і залишити у минулому  усі образи і чвари.

Думаю, у кожного в житті бувають особливі роки, які закарбовуються у пам’яті найбільше. Особисто для мене одним із таких був 2018. Скільки емоцій було пережитого, скільки сліз і посмішок у кожному дні… Найперше і найбільш вартісне це було завершення шкільних років. Перші пів року проведені за книгами у підготовці до ЗНО, тривога і хвилювання при здачі, ці моменти, коли нервово відкриваєш сторінку із результатами і сльози щастя, коли бачиш там омріяні бали. Далі – знаковий і особливий день, повний сліз і посмішок, ностальгії і радості, відвертості і суму. Це – день випускного. Коли одягаєш красиву сукню, готуєшся, аби усе було більш ніж ідеально. Коли класний керівник одягає тобі стрічку зі сльозами на очах, а  завуч гордо вручає атестат і заслужену медаль. Коли усі кружляють у вальсі, коли у небо летять кульки – на здійснення мрій, а у натовпі від щастя плачуть батьки…

Далі було таке коротке літо, переповнене хвилюванням, коли кожен день здавався вічністю в очікуванні результатів вступної кампанії. І, нарешті, цей неймовірний день, дзвінок з академії і ці довгоочікувана слова: “Вітаємо, вас рекомендовано до зарахування на бюджет!”. В такі моменти мозок ніби відключається і в голові лише одна думка: “Мрії збуваються!”

І ось настав цей прекрасний день – посвята у стінах академії. Стільки нових знайомств, скільки усмішок і сліз… Такі дні не забуваються ніколи. Далі – співачки, перші лекції, знайомства з новими людьми і море емоцій…

На такій хвилі і промайнуло чотири місяці, повні розчарувань, здобутків, відкриттів і життєвих уроків. Позаду семінари, модулі, іспити і заліки. Попереду – цілий місяць відпочинку, такі цінні дні  проведені з родиною, час набратися сил і натхнення на наступний семестр.

Оскільки сесія і справді забрала чимало сил, прошу у вас мене зрозуміти. У веденні блогу я теж зроблю паузу. Вже з початком другого семестру чекайте новин, а поки гарних вам свят і хай усе буде сніжно!

PS. І ще незабаром чекайте на невеличкий сюрприз)