Привіт, друзі! Ось уже «пролетіло» майже три місяці навчання в академії. Стрілочки на годиннику невпинно біжать, холодний вітер за вікном і сині смужки в розкладі так і нагадують про наближення сесії. Хоча, здається, після стількох недоспаних ночей на рахунку вже нічого не лякає. Та, зрештою, як кажуть старшокурсники: «Ми пережили і ви переживете!». Ну а поки ще є трохи часу для сну уночі і розклад все ще розбавляють лекції і ще нікому не махають «привіт» незарахи, можна трохи поговорити про осінні будні в Академії.

Як ви вже встигли помітити, осінь цього року видалась напрочуд теплою і навіть перші дні листопада дозволили не одягати шапки і ще трохи побігати в улюблених кросівках. Тому стіни університету ще теж були зігріті сонячним теплом. Хоча, здається, як би холодно не було, академія завжди зустріне теплом, якщо не від батарей, то від посмішок колег та коліжанок. І ще тут завжди можна зігрітися чашкою смачнющого імбирного чаю, який подають у кав’ярні ( обов’язково з щирою посмішкою і побажаннями «гарного дня», що не може не підняти настрою)!  Також що ближче до зими то коротші дні і цього тижня мені випала можливість повертатись додому після п’ятої пари, тобто о 17:00 і відчути як академію поглинають сутінки. Відчуття якоїсь таємничості, магії і казки переповнює тіло, коли ідеш коридором, а у вікно заглядає місяць. Такі відчуття і справді того варті і трохи зменшують розчарування від побачених у розкладі п’ятих і шостих пар.

Щодо самого навчання, скажу вам відверто – складно. Але перед тим як жалітись на щось і думати про те, що можна було обрати щось простіше, варто замислитись, що від якості навчання залежить майбутній професіоналізм і можливості. І чи не краще напружити свій мозок зараз, відкинувши лінь, і постаратись аби потім відчувати, що роки в академії пройшли недарма і ти здобув безліч знань і навичок. Тому, як на мене, важко – означає якісно!

І наостанок хотілося б згадати про викладачів. Що подобається найбільше це їх любов до цікавих методів навчання. Батли, ігри, дебати, презентації, проекти – семінарські заняття не бувають одноманітними. Така робота закріплює отримані знання, забезпечує роботу усім студентам на занятті, формує креативні навички, вміння працювати в команді і доводити свою думку. А ще більшість викладачів намагаються створити дружню атмосферу, спілкуватись зі студентами на рівних і цим самим роблять заняття легкими і не втомлюючими. Тому навіть семінарські з найскладніших предметів проходять невимушено і цікаво. За це і люблю Острозьку Академію!

А ще мені «підігнали» крутезний чохол від Братства Спудеїв з емблемою ОА! Тепер можу похвалитись усьому світу, що я – спудей Острозької Академії!

На цьому все). У наступному блозі чекайте новин про найграндіознішу подію осені 2018 – ВІЗИТІВКУ! Good luck!