Ну що ж, привіт любі колеги і коліжаночки і всі всі хто читає це! Тепер  я – студентка Інституту права імені Іоникія Малиновського! Нарешті я стала частинкою великої і дружньої студентської родини Острозької академії! Що я відчуваю? Охх… нелегко сказати. Це щось подібне до щастя, але в перемішку з хвилюванням, невпевненістю і непереборним бажанням скоріше дізнатись більше про життя тут і стати повноцінною його частиною.

Мрія вчитись в Острозі з’явилась ще у сьомому класі, коли я приїхала сюди на екскурсію. Пам’ятаю як подумки сказала собі: «Напевно так круто навчатись тут! Яке неймовірне місце! Я була б найщасливішою людиною на світі якби мені пощастило побувати тут ще раз!». Тоді я навіть не здогадувалась, що через кілька років зможу з гордістю назвати себе спудеєм Острозької академії!

Вже пройшов майже тиждень навчання. Приємно усвідомлювати те, що щоранку, ідучи на заняття, відчуваю себе найщасливішою людиною у світі! Розумію, що обрала саме те, що мені по душі, і безмежно цьому рада! Кожна лекція, кожен викладач неймовірно цікаві та особливі. Тут від навчання не хочеться бігти якнайдалі, радше навпаки – якнайшвидше хочеться зануритись у нього з головою. Ці коридори, аудиторії, подвір’я і все-все що пов’язане з академією затишне і привітне. Здається, тут навіть в повітрі дрібненькими зірочками літає щастя і натхнення. Тут завжди хочеться посміхатись, хочеться дарувати твої емоції іншим, хочеться ділитись враженнями, творити, співати і кричати від щастя на увесь світ! І яким би втомленим ти не був – сюди хочеться повертатись знову і знову, бо академія – то любов!)

Якщо хтось із вас досі думає чи варто вступати сюди, скажу точно ВАРТО! Пройшов лише тиждень, а в мене вже емоцій цілий океан. Уявити не можу що буде далі! Попереду ще безліч нових знайомств, відкриттів, творінь, звершень, падінь, безліч хвилювань, думок і почуттів! Скоріше б відчути цей ритм на повну і злитись з академією в одному серцебитті!