Після повернення в академію розпочався, мабуть, найбільш продуктивний місяць цього року. Помітила, коли входиш у певний ритм роботи, то і встигаєш більше, і стресостійкість активізується… Загалом, квітень вийшов цікавим – почалося з того, що мала честь фотографуватися на сайт академії – отримала таку несподівану честь, так як погодилася обійняти посаду Відповідальної за стратегічне планування у Науковому товаристві студентів і аспірантів імені Олександра Оглоблина, яке успішно діє і реалізовує свої проекти при факультеті міжнародних відносин НУОА. Голова – Назар Мартинюк, один із найвідповідальніших людей, яких я бачила. Тому дуже пишаюся бути частиною його команди.
А вже 14 квітня була у Києві на YouthSpeak Forum 2018. І не відкрию вам Америку, якщо скажу, що все було круто. Цього разу привезла цілю делегацію з Острога і, впевнена, всі залишились задоволені. Цього року одним зі спікерів була та сама Олена Кравець із Кварталу 95. На даль (чи, скоріше, на щастя) телевізор я не дивлюся, то поїхала додому без автографу і спільної фотографії. Але сам факт, що бачила когось настільки відомого, гріє душу, що не говори. Найприкольніше, що там була купа їжі – додому везла цілий пакет снікерсів, баунті і скітлз. А скільки ще лишилось… Ех. Наступного дня були тренінги для Амбасадорів UNICEF у проекті «Найбільший урок в світі». Нескладний, але мегакорисний проект. Кого цікавить – обов’язково подавайтеся наступного року. Розказувати людям про Цілі Сталого Розвитку – святий обов’язок кожного, хто про них щось знає. Адже who cares? We care!
І, отже, 18 квітня провела Урок для учнів Острозької гімназії – цілком задоволена, лише не можу не порівнювати зі словацькими школами, бо на  українські дивитися боляче – катастрофічно не вистачає технічного обладнання, а яке є – то жахливо застаріло. Серце кров’ю обливається, коли порівнюю – в таких умовах українські діти в тисячу разів розумніші та кмітливіші, та більш зацікавлені, ніж в Словаччині.
А в академії теж була гаряча пора – одна за одною відбувалися важливі події. Мала честь бути присутньою на зустрічі із Надзвичайним і Повноважним Послом Республіки Португалія в Україні Пані Марією Кріштіною Сарпа де Алмейдою та Радником Посольства Федеративної Республіки Бразилії Пані Елдою Марією Гаспар Альварез. Насправді, дуже переживала, адже це не аби-хто, а професійні дипломати – своєрідні role model для мене і для кожного, хто навчається на міжнародних відносинах. Тому зустріти таких поважних людей стало поштовхом до подальшої роботи.