Кажуть, не можна розповідати про плани.

Бо реальністю їм після того ніяк не стати.

І так правда буває.

Але не завжди.

Інколи треба сказати.

І тоді вже мусиш зробити.

Ні, не мусиш.

Вибір є завжди.

Але ж приємно бути людиною, яка дотримується своїх слів.

Так-от…

В ОА канікули продовжилися ще на два тижні.

Нууу, як канікули, карантин.

Але моїх планів це не зруйнувало.

Бо ще два тижні у мене практика.

В Острозі.

Де саме і що я буду там робити розкажу.

Але пізніше.

Планую використовувати корисні можливості по максимуму.

Набиратися досвіду.

Знайомитися з новими людьми.

Трошки більше вивчити історію Острога і ОА.

А 17 лютого уже навчання.

Думаю, у ІІ семестрі воно буде ще більш цікаве.

Насиченіше.

Ще більше проектів з К-11.

Ще більше креативних ідей.

І більше відпочинку теж.

Планую продовжити волонтерство у студентському відділі кадрів.

Спробую працювати в музеї.

Уже в лютому представлятиму університет і область на всеукраїнському етапі конкурсу імені Петра Яцика.

Допомагатиму розвивати один дуже цікавий проект.

(Деталі – пізніше.)

Продовжу вчити  англійську.

А ще психологію.

І досліджувати мистецтво.

Відвідуватиму цікаві і потрібні для мене заходи.

Думаю, буде багато запланованих і “випадкових” зустрічей.

Хтось з мого життя піде.

З чийогось піду я.

Хтось стане “своєю” людиною.

Пообіцяла собі, що ще прискіпливіше фільтруватиму думки інших.

І стосовно мене.

І просто думки.

Проводитиму час зі своєю рідною домашньою групкою “UPG” та в церкві.

Ще більше цінуватиму свою сім’ю.

Ще більше любитиму Бога.

Не обіцяю не пропускати пар.

Але планую по максимуму отримувати знання і використовувати їх.

Бути активною.

Планую і далі отримувати стипендію.

А, якщо вдасться, то і підвищену.

Планую багато читати.

Не тільки спеціалізованої літератури.

І писати.

Ви ж знаєте, я це люблю…

Писати блог.

Писати вірші.

Писати свою історію.

І життя. І для книги.

В дитинстві я мріяла написати свою книгу)

Таку, щоб люди читали і ставали щасливішими.

Хіба дитячі мрії помирають?

Ні.

Тепер я мрію ще й про те, щоб справами свого життя робити людей щасливішими.

Сподіваюсь, мені, хоч трошки, та вдається…

Здаватися НЕ планую.

А ще не планую нити.

Розчаровуватися через проблеми.

Зраджувати своїм переконанням.

І вирівнювати кучері:)

Якось так…

Дякую, що розумієте мої хаотично впрядковані думки!

________________________________________

Залишу їх тут.

Пройде кілька місяців і перевіримо, наскільки я відповідальна:)

Натхнення мені )

І вам теж…

Будьте щасливими!

Ставте цілі і досягайте їх!

11-класникам по-особливому бажаю терпіння.

Я знаю, ви зможете!

Пам’ятайте, що ЗНО на 200 – це ще не успіх.

Успіх – із 150 бути на своєму місці.

Обирайте мудро!

Розставляйте пріоритети без рожевих окулярів.

І не забувайте, що в ОА є місце для вас!

За деталями – в інстаграм @natalkaboiko.art або телеграм @nataliboiko 🙂