Привітики) Скучили? Пам’ятаю, минулого року, я сумувала, коли нові блоги довго не публікувалися, а зараз сумую через те, що мої блоги не мають такої регулярності, яку вони повинні б мати. Ну але сьогодні не про це. Минулий тиждень в нас був тиждень Гуманітарного факультету ( А НАСТУПНИЙ БУДЕ ЕКОНОМІЧНОГО, ВІДЧУВАЄТЕ ЦЮ АТМОСФЕРУ?). Ну я не можу сказати, що я була аж дуже такою активною учасницею всіх цих подій, але все ж таки дещо без мене таки не обійшлося.

Цей тиждень мені сподобався самою своєю задумкою. Кожного дня, будь-хто з бажаючих міг долучитися до святкування цього дійства, і відчути себе частинкою ГУМИ (деколи в мене таке відчуття, що я інші факультети піарю більше ніж свій рідний, але вже в наступному блозі на вас чекають МЕГА крутезні події, які стосуватимуться, насамперед, ЕКОНОМІЧНОГО факультету). Кожен дня ми всі святкували свободу, свободу слова, свободу дій, думок, і всього того що може бути вільним. Весь тиждень нас оточували чорно-жовті (або жовто-чорні, не знаю як правильно) кульки, стрічки, заламіновані, трикутнички, краватки-метелики і таке інше. Найбільше враження на мене справила співанка, і вегетаріанська ярмарка. Не буду детально про це, ви можете самі переглянути фотозвіти цих подій на сторінці гуманітарного факультету в інстаграмі. Ну концерт був гарний, гарний, ну не була я на концерті. Але в мене тут поважна причина (в наступному блозі розкажу).

Так, ну здається з Гуманітарним закінчили. Тепер про грандіозне: 17 травня, в нас проводилося таке дійство як «НІЧ В МУЗЕЇ», якщо ви слідкуєте бодай за одною сторіночкою, студентського самоврядування, то ви точно чули про це. Я дуже щаслива, що змогла стати учасницею всього цього дійства. Це було неймовірно, круто, захопливо, в мене словникового запасу прикметників не вистачить, щоб все це описати. Так, до чого я веду, якщо ви будете в Острозі, то не пожалійте свого часу сходити на таку нічну екскурсію, заряд адреналіну вам гарантований на тиждень, а може й більше вперед. Я була учасницею однієї з останніх груп, але тим не менше, враження я отримала не гірші від тих що ішли першими. Ця вся атмосфера, привиди, нічні гості, все це було настільки драйвово, що я зараз, ніби тут, в гуртожитку пишу про це все, але здається, що знову переживаю це все заново. Вибачте що немає фотозвіту. Коли ти перебуваєш під таким напливом емоцій, ти навіть забуваєш що взагалі існують камери. Зізнаюся вам: мені було трохи навіть лячно, коли привид вискочив. Але це було дуже вражаюче (мабуть скоро почнуть слова повторюватися, треба закінчувати з цим). Мені дуже все сподобалося, я ні про що не шкодую, і на наступний рік, обов’язково знову відвідаю цю круту подію.

В нас в академії, дуже часто відбуваються різноманітні покази фільмів. На цей раз, я була на перегляді фільму «Дякую». Історія дуже захоплива. Не зважаючи на те, що фільм йде лише 25 хвилин, в ньому передано стільки емоцій, що заряду вам вистачить на декілька днів. Фільм показує що знаючи в Україні лише слово «Дякую», іноземець може не лише подорожувати всією країною, але навіть зможе вижити без документів, і мобільного телефону. Фільм знятий дуже професійно. Чесно кажучи, раніше я про фільми від «Best Friends Production» не чула, але тепер я знаю що обов’язково буду ходити на всі можливі фільми в академії. Не буду писати, що це молода продакшн-студія яка діє на території України і Європи, бо це ви зможете знайти на першому лінку в Гуглі. Коротше кажучи, дивіться гарні фільми, готуйтеся до ЗНО, удачі вам на ЗНО, бажаю вам поступити в омріяний ЗВО, і головне будьте щасливими. До зустрічі в наступному блозі!