Рада вас вітати знову. Сподіваюсь ви ще не дуже змерзли у таку погоду і зможете прочитати мій новий блог.

Сьогодні я б хотіла написати про життя у гуртожитку. Пройшов рівно місяць після того, як я сюди заселилася. Я вже встигла поміняти кімнату, переїхати на квартиру і повернутися до гуртожитку. А чому так, хочете запитати? Якщо чесно, то спочатку я була у стані фрустрації від побаченого. Я, м’яко кажучи, була невдоволена через невиправдані надії. Сльози на кілька днів і необдумані дії були забезпечені. Справа в тому, що я просто злякалася. Після рідного дому потрапити в нове місце, де всі живуть колективно, потрапити до нових людей,-це насправді страшно. Ти думаєш: “Ой, а як тут митися”, “А як тут готувати”, “А чи нема тут тарганів” і т.д. Тож не бійтеся. От чим-чим, а нормальними умовами життя в гуртожитку Академія нас забезпечила. Гаряча вода є, електричних плит для готування їжі достатньо, завжди чисто, вахтери лояльні, інтернет є. Якщо вам повезе з сусідами, то ви майже потрапили в Рай. Ну, якщо вас, звичайно, не поселили в АД😏 (АД-Академічний дім, гуртожиток з покращеними умовами).

І, насамкінець, хочу сказати, що це буде гарний досвід. Тут і весело, і ви будете впевнені, що тут всі свої, академічні, можете спілкуватися з людьми з інших факультетів, якщо у вас є такі сусіди. Живучи на квартирі, ви переплачуєте за життя в Острозі. І ви не будете певні, чи нормальні хазяїни квартири, чи зможете ви самі там жити, чи все у вас буде нормально. Спробуйте хоча б, якщо у вас є можливість, пожити у гуртожитку. Це насправді не так погано і страшно, як ви думаєте. Я, наприклад, вже тут прижилася, і дівчата живуть у моїй кімнаті дуже хороші. Хлопців, до речі, теж вистачає 😉