Всім великий привіт!

Від лиця всіх першокурсників, хоча б моєї спеціальності, я хочу поділитися враженнями за перший тиждень навчання в дуже відомому на весь світ закладі «Острозька академія».  Почнемо с того, що я приїхала здалеку і дуже сумнівалася потрібно чи мені навчатися на такій відстані від рідного  дома? Але зараз, погрузившись в життя нашої студентської «alma mater», я усвідомила, що ніяк не помилилася з вибором.  Для себе я обрала факультет політико- інформаційного менеджменту та спеціальність інформаційна, бібліотечні та архівна справа. Багато хто почувши назву спеціальності дуже лякається, але можу вас завірити, що останні слова можна викреслити. І тоді ми зрозуміємо що це дуже сучасний напрям, пов’язаний геть з усіма галузями життя. А тепер про загальне враження від академії. Перше в що я закохалась- це посвята, найурочистіша церемонія, яка буває тільки раз на житті. Скільки б університетів я не бачила,  але наша академія це взірець збереження традицій і шанування минулого.

Потім перша лекція та знайомство з лектором, після школи дуже незвично знаходитись в такій великій аудиторії, слухати, що каже чоловік у мікрофон? та розуміти що це дійсно майстер своєї справи, бо він доніс інформацію до 100 людей за пів години.  Наступного дня ти вже вливаєшся у студентське життя,  ходиш академією та вивчаєш де будуть проходить самі незабутні роки твого життя, де ти з маленької дитини стаєш людиною, думку якої поважають та шанують. Якщо приїхати, як і я, з великого міста, спочатку здається, що тебе закинули на острів та окрім навчання тебе тут нічого не чекає. Але братство спудеїв швидко вирішують  цю проблему, заохочуючи тебе приймати участь у житті нашої академії, де ти можеш проявити свої вміння у будь-якій мірі.

Тож наприкінці тижня ти вже відносиш себе до своїх братів і сестер як рівний, ти вчишся в них, і сподіваєшся колись теж передавати традиції академії наступним вступникам. Не важливо хто ти і звідки, академія прийме тебе в обійми вченості та цікавості і покаже тобі хто ти є насправді. Тож з великою шаною, я вже можу подякувати академії та судьбі, що я тут, в місці де кожен важливий. Така була перша неділя у першокурсниці з Дніпра, повна вражень та очікувань, сподіваюся, що буду мати змогу розповісти ще більше про кожен день в нашому храмі знань. А поки я не прощаюсь а кажу Вам лише  see you soon)