Що я маю сказати в кінці? Якими словами підвести підсумок? Добираю їх вже декілька тижнів. Розумію, що потрібно поставити крапку.

З цього сайту я зникла ще в березні. Незаплановано. Просто вичерпала все, що хотіла описати тут. Не могла висмоктувати з себе щось для галочки. І до того ж, вже не дуже хотілося зафарбовувати своїми враженнями твої очікування. В свій час я занадто захопилася розповідями інших. Не кажу, що розчарована, але у мене багато склалося не так. І в позитивному, і в негативному сенсі. Я пережила свою незалежну радість, і свою незалежну боротьбу. Я впевнена, що й у тебе, дорогий абітурієнте, все буде не так як у мене. Можливо, ти відчуєш схожі емоції, бо ми їх так чи інакше розділяємо з іншими жителями планети, тому здатні співрадіти і співпереживати. Але твій шлях – це лише твій шлях. Ти не можеш наслухатися мого досвіду і повторити його, як “під кальку”. Твоя історія індивідуальна. Пам’ятай про це і сміливо роби свій вибір.

Наостанок, дякую Богу, який привів мене в це містечко, благословив друзями, можливостями, досвідом, цінними моментами. Дякую своїй А-123 за стільки пройдених разом труднощів і перемог! Дякую брайнсхілду (трьом прекрасним людинкам) за нашу дружбу попри те, що ми настільки різні. Дякую друзям з @campus_oa за час проведений в спільності. Ви для мене дуже особливі. Дякую кожному читачеві, особливо тим, хто давав feedback. Я старалася розповідати все, що мені було цінно. Старалася бути чесною. Це найголовніше.

Будьте щасливі.

Ваша @sonichnaa