Скільки б іронії не було в заголовку блогу, я сподіваюся, що ви її зрозумієте.

Звісно, всі знають про ректора, декана, викладачів, братство спудеїв. Проте, чи всі пам’ятають про наших “старших братів та сестер”? Я говорю про студкураторів. Хто ж це такі, спитаєте ви!? Це студенти старших курсів, які допомагають нам майже у всьому. Як ви могли здогадатися, таку традицію можна знайти не в кожному ВУЗі.

Особисто на “Фінансах, банківській справі та страхуванні” чи не найкращі студкуратори в академії – Таня та Андрій. Це гаранти веселих посвят в спудеї та куратори в знаходженні аудиторій.

Тож давайте запитаємо у них декілька актуальних питань.

 

Дар’я: Що входить в обов’язки студкуратора?

 

Таня: Для початку-це зібрати всю групу разом в якійсь з соцмереж, щоб всі могли познайомитися між собою. І щоб куратори могли розказати, що це таке-жити в Острозі, як тут жити і як тут виживати. А під час самого навчання студкуратори потрібні лише десь з першого по третій тиждень навчання і під час підготовки до візитівки (примітка автора: візитівка-представлення свого факультету на день студента). Та головна наша задача-це навести на путь істинний, привчити до життя в Острозі. І нехай кажуть, що “Острог починається там, де кінчається прогрес”, що “Острог-це село, забуте Богом”, але все одно тут можна знайти, що робити і ми маємо це довести.

 

Д.: Чи кожен може стати студкуратором?

 

Т.: Той, хто має бажання. Я відразу знала, що буду студкуратором. Ще коли на першому курсі дізналася, що тут є така фішка. А якщо говорити, чого Андрій став студкуратором, то просто треба мати дуже гарну подругу, яка за тобою і в вогонь, і в воду, і скаже “Ти будеш зі мною студкуратором і крапка” 😂 (далі-нервовий сміх Андрія)

 

Андрій: Це вже індивідуальне. Не кожен може бути таким комунікабельним та соціально адаптованим до нових людей.

 

Д.: Які плюси перебування на цій “посаді”?

 

А.: Ми трохи тісніше з вами знайомимося. Це нові люди, і особисто для нас з Танею це дуже цікаво. Ми вас вже встигли полюбити, кожного по-своєму. Ще будемо влаштовувати якісь посиденьки, аби вас зблизити між собою.

 

Д.: Які ваші власні враження від виконання цієї роботи після вже майже 3х тижнів?

 

Т.: В цьому плані, я і чекала, і боялася, коли стану студкуратором, бо ти не знаєш, які люди прийдуть, і вони не знають, хто ти така, як ви сприймете один одного. Наприклад, в бесіді групи , коли я кажу “Давайте, питайте щось, що вас цікавить про академію, про життя в Острозі, відповім на будь-яке питання”, то у відповідь просто тиша. І мене лякало, що я не зможу піти з вами на контакт. Але якщо чесно, то мені подобається така “робота”. Ти відчуваєш себе багатодітною матір’ю, в якої ще малі діти, які роблять що хочуть, не можуть визначитись, чого хочуть в цьому житті. Це робота 24/7, серйозно, робота мами. До тебе постійно пишуть чи дзвонять, питають: “Таня, де купити канцтовари в Острозі. Таня, а можна, будь ласка, номер таксі. Таня, а скажи, що це за довідка і де її зробити. Таня, а де то, а де це, а де та аудиторія і так далі”. Це запара, звичайно, проте мені подобається так з вами працювати, все організовувати.

 

Д.: На вашу думку, допомагати першокурсникам через студкураторів-це гарна ідея?

 

Т.: Я вважаю, що допомагати першокурсникам через студкураторів, та і взагалі через всіх старших курсів, які хочуть підстрахувати тебе-це дуже гарна ідея. Взагалі академія-це дуже гарне місце. Ні в одному університеті, здається, такого немає. Тут ти впевнений, що за тобою вже закріплені 2 людини, до яких можна звернутися. Ти відчуваєш себе, наче в новій сім’ї, де тобі завжди готові допомогти, навіть за сотні кілометрів від твого рідного дому.

 

А.: Ви би без студкураторів тут набагато довше і складніше самі освоювалися.

 

Тож я думаю, що після цього “інтерв’ю” наші студкуратори вас змотивували бути студентом саме Острозької академії, не боятися бути в перших рядах, та, можливо, теж бути у майбутньому їх наступниками, маленькими помічниками.