Всім великий привіт

Пройшов третій тиждень навчання в ОА, ти вже впевнено ходиш по території, знаєш де знаходяться всі аудиторії, знаєш до кого піти з проханням, або до кого звернутися в складній ситуації, зникло відчуття, що  ти тут лише турист, який наче у таборі відвідує гуртки, заходи та секції, а через декілька днів поїде додому. Ти вже розумієш, що ти тут надовго, що тут тепер твій новий дім. Але це не означає що тобі потрібно забути все минуле, бо академія дає змогу поїхати додому, якщо тобі це потрібно. Всі розуміють ситуацію, що люди, які з далеку, теж повинні відвідувати рідне місто не тільки на вихідних та канікулах. Особисто мені пощастило з викладацьким составом на мій перший семестр, всі вони йдуть на зустріч і ти вже розумієш з ким і як потрібно говорити і вести себе.

Не дивно, що ВНЗ робить з тебе іншу людину, але я вдячна академії, що навіть коли я спілкуюся з рідними  або просто зі знайомими з Дніпра, вони помічають різницю в обізнаності, що я вже визначилась з тим, що я хочу і чого прагну  від життя. Різниця помічається і в відповідальності, тут ти відповідаєш особисто за себе за свої інтереси, тебе не примушують робити те, в чому нема твоєї зацікавленості, все індивідуально. Мої блоги націлені на аудиторію людей здалеку, лишати свої домівки і їхати навіть за 300 км від дому дуже складно, але я намагаюся донести що саме тут, саме зараз я можу покластися на багатьох, так можливо мені не так складно, бо я живу не в гуртожитку і навіть тут в мене є своя домашня атмосфера, але є моменти в яких мені допомагало більшість людей з академії. Тож якщо б мені ще раз дали вибір: навчальний заклад в рідному місті , без адаптації під нове, або один із найпрестижніших вузів України нашу неповторну ОА, я без сумнівів почала знову збирати валізи, бо нічого не варте відмовитися від якісної освіти, тим паче в місті, де навіть незнайомій людині допоможуть.