Чув про колообіг води? Мій варіант студентського кола поки замикається на двух поняттях: “пари” та “домашка” і з цього необхідно виходити.

 

Роби фото. Не так важливо “що”, як “коли”. Наприкінці другої неділі я вже ледве пам’ятала, що робила вчора, або в понеділок. Коли був похід музеєм, печерами, виставками, або бібліотекою? Як звали екскурсовода Віталія? Куди вічно дівається телефон? Часу на нотатки до власного щоденника немає, а постійний потік інформації спричиняє вибух. Галерея — це швидкий та легкий доступ до спогадів.

 

Хапай їжу з собою. Є дві їдальні: в навчальному корпусі та на території студмістечка. Одна — дорога, друга — повноцінна. Останню рекомендую у випадку так званого “вікна”, адже на момент великої перерви черги досягають кілометрів. Так як ситуація з магазином включає обидва варіанта запропонованих закладів, то моя рекомендація готувати продукти з собою. Фрукти, молочні продукти, напитки.

 

Сніданок — обов’язково. Я ніколи не їла перед школою, однак тут не школа. Пари тривають майже півтори години. Звуки голодного шлунку не приваблюють інших, тим паче твій мозок.

 

Психологічний тренінг. На жаль, мені не пощастило із Ганною, викладачем психології. Її метод був дещо.. Нудним. Наше завдання серйозно поставитись до не реальної ситуації, ніяк не викликав позитивного заряду, особливо на шостій парі. Однак, не звертаючи увагу на власний досвід, можу сказати, що концепція впровадження психологічної частини звучить цікаво.

 

Пам’ятай рухатись. Невеликі руханки між плідною працею дуже потрібні. Зарядка, вихід на свіже повітря або знайоме кожному: “до АТБ”.

 

На цих буднях я виділила місце для неофіційної посвяти. Рекомендую зробити так само. Дамба, то гарне місце, але краса для кожного різна. У будь-якому випадку, ти отримаєш задоволення від споглядання вбивчої сили. Острог — невелике студентське містечко, неподалік від якого розташувалась АЕС. Із-за її постійної роботи, озерна вода завжди тепла. Там ліси розбиваються острівками, між якими безперервною течією передають струм. Проходячи під установами, тіло пронизує неймовірний трепіт від нав’язливого крикотання наукових досягнень людства. Це фантастично.

 

Щодо головного питання блогу. “А чи хочется додому?”. Час від часу. Розклад на п’ятницю дозволяє своїм студентам їздити додому. Наприклад, до Хмельницького, Староконстянтинова та Шепетівки від самої академії прямує приватний автобус. За станом на 16.09.18, він функціонує за попереднім записом. Ціна регулюється в залежності від відстані та палива. Тебе завозять у п’ятницю і забирають у вечір неділі. Крім того, дуже зручним є факт того, що автобус не зупиняється по селах, аби підібрати інших.

 

Про розклад. Він індивідуально пропонується до розгляду студента на окремій електронній базі під доменом oa.edu.ua. До речі, усі університетські ресурси зареєстровані на цю адресу. Подібне слугує основним матеріалом для вивчення на предметі Сучасних Інформаційних Технологіях, тому багато спойлерити не стану.

 

Підсумки тижня:

  1. Не спіши виписуватись з місця реєстрації.
  2. Нумерація аудиторій, то не логічно.
  3. Футболки з логотипом ОА дешевше замовляти гуртом.
  4. Знайди звичайним речам свої місця.
  5. Львівської кави тут немає. Лише заварна в пакетиках, або від баристи за 30+ грн.

 

Є питання? Задавай їх у профілі Інстаграм: @spanish_tomat