Настали канікули і всі студенти поїхали додому, щоб насолодитись батьківським теплом та затишком.

Звісно, це дуже радісна новина для всіх. Тепер ми маємо багато вільного часу. Можна складати список того, що ти хочеш зробити за канікули і з посмішкою насолоджуватись улюбленими справами. Тепер не треба відволікатись на практичні, лекції чи екзамени. Ми можемо читати книги, відвідувати концерти, дивитись улюблені фільми всю ніч чи спілкуватись з друзями скільки заманеться. Їсти бабусині пиріжки і «нехай весь світ почекає». Але з часом все набридає. І тебе тягне туди. До тих людей, у ті стіни, які стали рідними, ти знову хочеш відчути все, наче вперше. Особисто я хотіла в Острог уже через два тижні. Я скучила за тим повітрям, гуртожитком, людьми, ранком та вечорами. І вже через три тижні я поїду туди. Хоча й знаю, що через тиждень буду сумувати за рідними, за домом та маминими млинцями. Але я впевнена, що добре відпочила й готова до бою з практичними, готова до нових дисциплін та, можливо, нових викладачів. Скажу лише одне: Острог кличе в свої обійми.