Хеей✋, український філолог знову з вами! Як ваші справи у навчанні?! Сподіваюся, ви не обмежуєте себе тільки цим?? 17 лютого ми знову відчули себе спудейчиками. Так, почався другий семестр. На канікулах я справді відпочивала (ну, майже). Я могла і просто полежати на ліжку, слухаючи музику, почитати саме ту книгу, яку я хочу. До речі, моє навчання не перервалося за цей час, оскільки я читала про аналіз творів (ну дууже мені таке подобається). Також зустрілася зі своїми однокласниками та друзями. Все стандартно, але скільки надає сил!

Протеее, мій відпочинок тривав би довше ще на два тижні, але я мала проходити практику зі збирання фольклору (мій Т9 хотів написати “врожаю”😁).  У чому полягає та практика? Ви шукаєте місцину(село чи невелике місто) і відшукуєте там тих, хто знає народні пісні, перекази, легенди, та навіть якісь цікаві прислів’я та казки. Здається, що це нецікаво, але коли чуєш від інформатора якусь пісню про кохання чи про тяжку долю нашого народу, то розумієш, що не дарма ти тут сидиш і записуєш відео.

Проходила я практику в Острозькому районі, в селі Грем’яче. І, насправді, жалкую, що не на рідній Херсонщині. Не зважаючи на це, я зустріла багато хороших людей, які мені допомогли. Вони не розгублювалися перед камерою, розповідали історії зі свого життя (навіть найдивніші). І це так тебе розкриває. Ти розумієш, що можеш бути достатньо відкритою для незнайомих тобі людей, шуткувати, сміятися.

Варто додати, що у цьому селі дуже гарний ставок (який ви можете побачити на фото). Ми навіть з моєю одногрупницею вирішили поїхати туди на велосипедах навесні, бо від Острога недалеко.

Насправді, завдяки практиці ти виходиш із зони комфорту, вчишся домовлятися. І це дуже корисно у житті!

Тому бажаю вам цікавитися новим і не здаватися навіть через начебто нудну і марудну роботу! 😘💞💞