Мені подобаються заходи творчого напрямку. Я там, де концерт чи вистава. А зі мною там завжди наші ліцеїсти (в одному з блогів я вже згадувала про військову частину поблизу КМЦ та гуртожитку №10).

Нещодавно на території містечка Острог відбувся благодійний концерт. В ньому брали участь люди, яких ніхто в залі не знав, але які є дуже відомими в своїй сфері.. Певно. В будь-якому випадку, дійство присвячувалося Дню Збройних сил України. Багато сумних монологів про АТО, пісні присвячені загиблим, свічки та хвилина мовчання.

Звучить як захід на який женуть школярів в обов’язковому порядку.

Та ні, все не так погано. По-перше, на балконі зі мною сиділи пані вахтерші 10 та 9 гуртожитку.  По-друге, зі мною були чудові пані коліжанки (не всі прийшли з власного бажання). Там навіть була наша улюблена Анна Сирота! По-третє, я вибралась на сцену при першій можливості.

Діло було так. Пан “гарний оперний голос” почав спускатись в зал до жінок.

Він брав кожну за руку та запропонував потанцювати на сцені. Звичайно більшість відмовлялась, але парне число назбиралось. Коли спробу завести зал закінчились, артист вимовив: “не соромтеся, виходь хто хоч”.

Я не знала ні одну пісню з його репертуару, але дригалась як на останньому концерті Винника.

До чого то все? Читачу, твоє життя в твоїх руках. Ти робиш свій настрій, свій день, своє майбутнє, тому не забувай жити. Це особливо важко в наш час. Політика, соціальні мережі, навчання, робота. Але воно так було завжди, є зараз і безаперечно буде далі. Ось чому, мене навчив університет за цей тиждень.

До речі, там такий вмілий віртуоз з акордеоном виступав. Вступиш до нас, потім сходимо разом, покажу. Він обіцяв знову приїхати.

Гадали я лише за дефініціями та перекладами сиджу?

РГМ – це не просто філологія. РГМ – це розумне опанування часу.

Підсумок тижня:

  1. Жертвуй час на відпочинок.
  2. Забувай про сором чи страх.
  3. Викликай посмішки в інших.

Є питання? Задавай їх у профілі Інстаграм: @spanish_tomat