Пробачте, що стала писати вам дуже-дуже рідко. На жаль, не встигаю то все робити)

Стосовно навчання, у нас знову почалися практичні. Як завжди, їх багато, і вони майже кожного дня. Окрім навчання, я відкрила для себе багато цікавих  можливостей в академії. Я є волонтером у багатьох цікавих проектах, згадати їх всі я зараз, на жаль, не можу) Як на мене, то є прекрасна можливість, незважаючи на те, що це забирає трішки багато часу.

Дуже рідко(та й взагалі ніколи, якщо бути чесною) не розповідаю вам про життя в гуртожитку. Про навчальний процес, я думаю, вам вже читати нудно. Що ж, поїхали, розповім вам як я живу в Острозі.

Я проживаю в 10-му гуртожитку(у нас їх 10) у п’ятимісній кімнаті. От тільки не лякайтесь, що так багато людей, місця вистачає на всіх. У нас повністю філологічна кімната-проживають українські та англійські філологи) Хочу сказати, що спочатку мені було там важко жити, бо мамина доця) Доводилось економити гроші, а я цього не завжди робила, проте, тепер у мене більш бережливе ставлення. Ви можете подумати, що у кімнаті, де проживають 5 панянок, вчитись важко. Я хочу розвіяти цей міф. Вчитись можна, ніхто не заважає. Ще кожна мама переконана на 100%, що діти( а для батьків ми завжди залишимось дітьми) голодують у гуртожитку. Хочу це також заперечити. Можу сказати більше-у нас навіть бувають такі ситуації, що не вистачає місця у холодильнику. Мені дуже подобаються ранки у гуртожитку. По коридору тиняються невиспані студенти, ніхто не хоче вставати так рано. Разом з тим, мені й подобаються вечори. Кожен щось готує, всі чимось заклопотані. А коли прийшла весна, то ще й з’ясувалось, що у нас дуже гарне подвір’я біля нашого вже фактично другого дому. Не все так погано, і тому не треба лякатися там жити.

That’s all for now) Я не знаю, коли напишу вам знову, проте я вас не покину)

Love RGL because we love YOU)

P.S. тримайте частинку весняного Острога)