Тільки закривши свою першу сесію, я зрозуміла, як це – бути справжнім студентом. Це недоспані ночі (рекорд одногрупниці – 1 година сну), це коли твоїм постійним супутником є кава, а дні проходять за конспектами та підручниками. Це конкуренція, але і неймовірна взаємопідтримка одногрупників. Це коли пильні очі викладача на модулі уважніші за будь-який металодетектор, а ти хвилюєшся більше, ніж на ЗНО. Але результат того вартий, особисто я своїм задоволена 🙂
А тепер на мене чекають 1.5 місяці канікул. Після того, як я вперше за два місяці приїхала додому, і мене не впізнав рідний кіт, я зрозуміла, що треба було їздити частіше. На жаль, під час модулів та навіть практичних це нереально.
Перший семестр був повним подій та вражень. Нове місто, новий колектив і система навчання, яка дуже відрізняється від шкільної.

По-перше, це поділ занять на лекції, практичні та модулі. Найлегший період це, звичайно, начитка. Але він швидко закінчується, і тут вже необхідно вміти планувати свій час та знати методи навчання, які підходять саме тобі. Це дуже важливо, адже практичні – це, як правило, 60 % оцінки. Модулі – це ті ж контрольні, але найчастіше у формі тестів на комп’ютері, або ж письмових розгорнутих відповідей на питання.

По-друге, це ставлення викладачів. До студентів звертаються на “Ви”, а якщо було пропущене заняття, то ніхто не буде нагадувати про борги, які треба доскласти – це вже особиста справа студента.

По-третє, кількість предметів. Наприклад, цього семестру у нас їх було уього 9, і усі вони пов’язані з нашою майбутньою спеціальністю.

 

Отже, якщо мене питають, чи варто вступати в ОА, моя відповідь однозначно – так!

Тому зробіть правильний вибір та welcome to RGL 🙂