Ось так літературно та красиво зі  слів Ліни Костенко все і починалось. За плечима вже три тижні навчання. На щастя чи на радість зрозуміла одне – 24 години на добу студенту явно не вистачає.
Цікаві зустрічі,неординарні пари (і таке буває), студентські гуртки-  як же хочеться всюди встигнути!

Тиждень почався з неочікуваної фотосесії – ми були літерами) Це було ну дуууже цікаве видовище на курсі теорії журналістики. А пізніше відбулася зустріч з представниками різних компаній, що презентували нам свою продукцію. Окрім інформації ми отримали невеличкий презент від компанії “Молокія” і зрозуміли, що для студента дуже вигідно відвідувати схожі заходи.

Хоча навчання і займає більшу частину дня,я намагалась встигнути всюди. Побувала на репетиції хору,де була приємно вражена атмосферністю та талантами, відвідала планірку “OstRadio”,словом, познайомилась з  багатьма чудовими та неординарними людьми.
В Острозькій академії мене приваблює те,що  незважаючи на маленьке містечко є місце для розвитку своїх знань та умінь.Я, як майбутній журналіст, маю змогу відвідувати телевізійний гурток, видавати свої матеріали в академічних виданнях, бути волонтером на радіо. Головне-правильно організовувати свій час та розумно розставляти пріорітети, спрямовувати свої сили у потрібне русло.
Але ні в якому разі не сидіти на місці, адже минають найкращі роки нашого життя. Потрібно лише вчасно це все зрозуміти.
Я впевнено можу сказати, що цей тиждень був продуктивним та ритмічним. Ще б трішки більше часу для сну;)

P.S.Забула зазначити,що задяки журналістському дослідженню моєї одногрупниці Світлани і мою участь в ньому(хоч і незначну),
я тепер знаю де в Острозі найсмачніша кава(і не можу на неї більше дивитись….не на Світлану,на каву)

twbjljp9zx8