Новий тиждень в ОА уже з першого дня багато обіцяв. Як завжди цікаві лекції (Нарешті почались заняття з моєї улюбленої історії України!). Та чарівне в Острозькій академії не лише навчання. Позакласне життя настільки бурхливе, що з ним не зрівняється жоден шторм чи буревій, жоден ураган, навіть Катріна.

 

Ось сьогодні, ледь встигнувши пообідати, я летіла, мов на крилах, на омріяну зустріч із Ірванцем. Так давно вже хотіла зустрітись із ним. І хоча Олександр Васильович не раз приїздив до моєї рідної Коломиї, та видно судилось мені побачити його саме в Острозі. (Проте я досі мрію зустрітись із ним в колі своїх найдорожчих друзів – ЛяПіЧівців).

Ось вони, мої любимі, із Ірванцем близько тижня тому в нашому антикафе «Ґенеза»   

Нехай не спілкувалась я з ним у маленькому затишному некафе чи старовинному приміщенні музею Гуцульщини, та у просторій актовій залі академії почувалась не гірше. Хай звертався він до сотень студентів, але ж сереж них і я була! Легкий гумор Ірванця заполонив усю аудиторію, обплів кожного з нас своєю щирістю й відкритістю, своїм талантом. Та крім того Олександр Васильович прихопив із собою ТАКИЙ подарунок – Івана Малковича!

Кожен чув про нього як про поета, як мінімум «Із яноголом на плечі», та мало хто чув про Івана Антоновича як про директора «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА».

В ОА вміють організовувати справді теплі зустрічі, створювати загальну атмосферу легкості та зацікавленості.

Зустріч була присвячена презентації збірки Ірванця «Санітарочка Рая» – підсумкова збірка його вічно нових вибраних віршів. А вийшла вона у прекрасній парчевій антології від видавництва «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА», де вже друкувались і Ліна Костенко, і Сергій Жадан, і Віктор Неборак, і Юрій Андрухович, і Микола Вінграновський, і сам Іван Малкович (та інші). Тому, як жартівливо підмітив Олександр Іванович: «Якщо ти в ній надрукувався, то ти вже живий безсмертний!» Зустріч завершилась продажем книг з автографами, та, на жаль, мені не вдалось отримати ні одного, ні другого, надто ж уже багато прихильників у цих талантів.

Тим не менше цього дня здійснились ще 2 мої маленькі мрії: теніс та йога. Прикро, що поки ще не було можливості побігати з ракеткою на корті (бо лише записалась), та зате йога була неймовірною. Не знаю, чи відчувала я ще колись таку розслабленість і гармонію. Заняття йоги – це прекрасний спосіб зняти психологічне та фізичне напруження, якого у дорослому житті вистачає із головою.

Після такого наповненого подіями дня, нарешті повернувшись, втомлена й щаслива я… думаєте лягла спати? Ні, пішла готуватись до практичної. Бо таке воно студентське життя!