Понеділок 26.09

8:15
Сиджу в тепленькій кімнаті, чекаю поки закипить чайник:) Все вірно, мій правильний ранок починається з кави. Сьогодні має бути насичений день, адже ввечері наші хлопчики гратимуть у фууутбооол! 🙂 Взагалі я не є великим фаном командних ігор (хіба лише кайфую від голосу коментатора, під нього добре засинається😆), але вболівати за РГМ – то святе!

17:50
Вгадайте, хто летить-біжить-спотикається, бо запізнюється на гру?

20:24
Отже, футбол!
Коли я прибігла на гру, то побачила, що зовсім не спізнилась, адже гра розпочалась о 18:30. Проте ще до гри, на трибунах відчувався бойовий настрой фанатів. Дівчата захоплено обговорювали кричалки, вирішуючи з якої почати, а хлопці дискутували про футбол в загальному. Однокурсники намалювали просто фантастичний плакат, а старші курси розповідали як коли і що кричати. Одним словом – ми були в бойовій готовності😉
Після першого тайму всі раптово усвідомили, що посиніли не від крику, а від холоду, тому ми кооперативненько побігли по чай, який можна було придбати на стадіоні. Святі люди, які терпляче вислуховували по 100 раз наші “з цукром”, “без цукру”, “1,5 ложечки” і так далі 🙂
А рахунок 2:0, не в нашу користь… Тому взявши відповідальність на себе (не достатньо значить підтримуємо!), ми почали вболівати з подвійною силою! Подіяло! Гол!
Гра закінчилась з рахунком 2:1. І хоч цю гру ми програли, та на РГМ все одно залишиться тепла сімейна атмосфера, і мільйон фото з “нашого вперше”.
Ось тепер я можу впевнено сказати, що пройшла посвяту в РГМ, адже друзі пізнаються в розчаруванні, коли потрібна підтримка і тепле слово (і чай: ) ). І на якому ще факультеті ви знайдете блогера, який буде з таким захватом описувати програну гру?
І, можливо, прочитавши це, ви будете звинувачувати мене в некомпетентності, адже не було ніяких термінів і деталей гри,та я всього лише дівчинка-лінгвіст, яка полюбляє сказати гостре словечко німецькою, осінь і зовсім нічого не тямить у футболі:) Вже звиняйте.Все одно вас всіх люблю, добраніч, зіроньки.