dsc_0720

Ранок. Я прокидаюсь від сильного шуму за вікном. Встаю, підходжу до нього і думаю :” Та ну…який сніг ще в листопаді?” підходжу до ліжка, лягаю під ковдру і засинаю далі. Чого ж прокидатись так рано? Пар немає, це ж неділя  ( єдиний день, коли хоч трохи можна відіспатися) . Отож, повторно я прокинулась о 10.55 і зрозуміла, що то був-таки не сон. Білий сніг не падав, романтично кружляючи у повітрі, він створював своєрідний вихор. Від одного звуку шуму за вікном по тілі проходило тремтіння. Ну що ж тут скажеш: в Острозі вже почалась справжня зима. Ніхто й не чекав її, здається.

z1tjsv8rvg0Розумію, що на вулицю я сьогодні точно не вийду. Заходжу в соціальні мережі, які вже переповнені жартами стосовно різкої зміни погоди. Хтось радіє снігові, хтось – не дуже. А я сиджу в кімнаті, вкрившись пледом, і  починаю занурюватись у вивчення теорії мистецтва.  Одним словом – тепло, затишно та комфортно. Чого не скажеш про половину одногрупників, які поїхали цього тижня до дому. Їм же сьогодні потрібно повертатися назад в Острог. Багато рейсів поскасовували, автобуси довго їдуть й часто застрягають у снігу. Несприятливі погодні умови стали неабиякою несподіванкою для всіх.

Ну що ж, завтра доведеться і мені вийти на вулицю, адже пар пропускати не хочеться. Чогось навіть більш ніж упевнена, що картина за вікном не зміниться. Прокинувшись, я побачила багато снігу, і тепер скоро вже лягатиму спати, а він і досі не припиняв падати. Уявіть собі: цілий день сніг невгамовно йшов. Це ж листопад ще тільки! А складається таке враження, наче він лютий.

P.S. Побачивши стільки снігу, я відчула передноворічний настрій і захотіла мандаринок)) але Новий рік покищо є чимось далеким та захмарним. Попереду ще сесія, а от після неї можна буде і відпочити по-справжньому)

dsc_0692