Hi there) Я знову з вами) Що ж, ми розпочали другий місяць навчання. Знаєте, кожен тиждень в ОА особливий. Хочу розповісти вам про свої пригоди в академії та в самому Острозі, які трапилися зі мною цього тижня😉

Осінь. Вона мене кумарить, не люблю осінь. Але якби ви бачила як тут гарно саме тоді, коли надворі осінь. Страшенно холодно і майже щодня дощик, але студентам РГМу нема коли страждати через погоду. У нас кожен день продуктивний. Я вже фактично забула, що таке нормальний сон, бо лягаю о другій ночі. Але трішки досипаю у маршрутці. Я кожного дня маю цікаву подорож від мого рідного містечка до Острога. Також я забула, що таке нормально поїсти. Але наша їдальна vip-спудей( так, саме vip because we are very important people😏) рятує мене. Щодо пар: в процесі звикання. Я вже нормально орієнтуюсь в пошуках аудиторії. У понеділок ми мали тест з англійської мови( ніц страшного, якщо все вчити) Після тесту на нас чекала пара з фонетики і, так як у нас ще був час, ми почали повторювати наше домашнє завдання: chant “Good bye-good bye, see you tomorrow) Коли ми в парах повторювали цей чантик в коридорі академії, то ловили здивовані погляди прохожих, які типу ” А, це ргм, все ясно, це просто ргм”. Тому, студентів нашого факультету можна дуже легко визначити серед інших. У середу у нас була пара з сучасної української літературної мови, ми вчимось як правильно, а точніше чітко вимовляти шиплячі. Ооо, далі четвер. Знову була репетиція до грандіозного дійства до Дня академії. Потім після фонки( словник РГМівця: фонка-імен. фонолабораторія, обов’язкове відвідування двічі на тиждень) я попрямувала на найцікавішу штуку: Speaking Club.Ооо, гайс, це варте уваги. Спочатку не хотіла йти, але щось змусило мене залишитися. І воно було того варте, оскільки це реально весело, цікаво. Тепер hands up, wrists together, ellbows together просто в’їлося мені в мозок. Словом, we had a lot of fun)

Ще одна важлива річ: дужееее хочу подякувати за чудові пісні, які грають під час перерв в академії. Особливо хочу подякувати за пісеньку, яка грає майже кожного ранку перед парами. Вона зробила мій тиждень. Що ж, про навчання поки що все.

Далі: мої пригоди в Острозі або як miserable пані Настя шукає собі нормальне dwelling в цьому файному місті. На жаль, мене не поселили в гуртожиток, тому що я живу близько. Місто Здолбунів. Кожного дня я все більше і більше починаю планувати переїзд до Острога на час навчання, так як я не знаю чи отримаю гуртожиток. Залишається варіант оренди кімнати в будинку місцевих жителів, бо варіант з палаткою не пройде, занадто холодно, та й взагалі. Сьогодні я ходила дивитись один варіант оренди кімнатки, але поки я зі своєю однокурсницею дійшла до того будинку, то у нас вже відпало бажання жити там. Найцікавіше було, коли ми йшли назад до академії. Ми заблукали. Так, Острог-місто невелике, та й взагалі деякі люди вважають його селом, але загубитися реально. Тому, це не село!

Ось так пройшов ще один мій тиждень в ОА. Наступний тиждень буде не менш продуктивним, адже це ж РГМ. Я нарешті отримаю студентський квиток. Ще на нас чекає практична, перша практична з СУЛМ( сучасна українська літературна мова). Ще я збираюсь на прем’єрний показ фільму, присвячений до Дня академії. Отже, have a nice day, see you soon☺😉☺