kqwbh38ko5c

Ви,напевно, читали вже про адаптаційні тренінги для першокурсників, де ми маємо можливість дізнатись щось про однокурсників, певним чином поспівпрацювати один з одним. Звичайно, усі ми різні, як каже мій староста «30 всесвітів різних», саме тому наші враження дещо розділились:хтось був задоволений(наприклад я :3), хтось  навпаки, а комусь абсолютно паралельно все, що відбувається довкола, без таких людей світ був би не такий цікавий 🙂

Хочу розповісти, що дійсно об’єднало нас-групу політологів.

Жоден адаптаційний тренінг не зрівняється з футбольним матчем твого факультету. Це той випадок, коли дощ та нестерпний холод не завадить .

В цей момент нас поєднали надпотужні емоції та переживання. Усе, що відбувалось – це було виключно на рівні підсвідомості. Ми разом кричали, разом затамовували подих, разом раділи найменшим успіхам.

Нехай наш факультет не посів призових місць, проте можу з впевненістю сказати, що підтримка була колосальною. Жоден факультет, незважаючи на значно більшу кількість вболівальників, не може зрівнятись з ПІМом.

Останній матч, напевно, назавжди залишиться в моїй пам’яті. Я і плакала,і кричала,і раділа, до того ж страшенно переживала, адже йшов дощ і я була впевнена, що через мокру траву пів команди повбивається, навіть не хотіла, щоб вони виходили на поле:)

Хоч ми і не перемогли, проте ми отримали значно більше ніж Кубок ректора, ми зробили величезний крок до створення нашої великої сім’ї політологів…

xssgvxboyic

6phasna9pgg