Коли не чуєш, а відчуваєш прекрасну музику і душа підноситься ввись…

gqpsF7sP3Eo1

Театр, виступи камерних оркестрів, ансамблів пісні і танцю, на кшталт “Гуцулії” (Наскільки неймовірна їхня міфо-опера dans “ОЛЕ” про Олексу Довбуша! Про таке справді кажуть, що краще один раз побачити, аніж сто почути), звіти музичних шкіл – все це було невід’ємною частиною мого життя в рідному місті.

За два місяці, проведені в Острозі, я вже встигла захворіти смертельною тугою за такими подіями. Тож, коли з’явилась нагода відвідати виступ камерного оркестру Рівненської філармонії, я негайно погодилась. (Квиток, до речі, коштував всього 15 гривень. Приблизно така ціна встановлена на всі платні розважальні заходи в ОА)

Всього 15 гривень за годину, проведену в повній гармонії із музикою, що магічно окутувала, не те що кожного слухача, а кожну клітинку, кожнісінький атом, в’їдаючись у їхню структуру і залишаючись там вже назавжди. На таких заходах відчуваєш духовну цілісність, ніби музика заповнює усі тріщинки, усі прогалинки душі, спричинені життєвими оказіями непростого студентського життя.

 

P.S. Якщо когось зацікавить, то ось перелік зіграних на концерті творів:

  • Густав Холст, “Жига”
  • Антоніо Вівальді, симфонія До-мажор
  • Карлос Гардель, танго з к/ф “Аромат жінки”
  • Жорж Бізе, танець і болеро з опери “Кармен”
  • Габріель Форе, “Пробудження”
  • Фелікс Мендельсон, комедія “Сон літньої ночі” І част. “Скерцо”
  • Карл Дженкінс, “Palladio”